(Не) Договорились: может ли Украина еще рассчитывать на деньги МВФ

Миссия МВФ завершила работу в Украине, переговоры продолжаются. Что дальше и к каким сценариям стоит готовиться.

нас ...
ПО ТЕМЕ

Отмечается, что с начала года «Киевэнерго» выполнила полную замену участков тепловых сетей общей протяженностью

20 СЕНТЯБРЯ, 21:15

Виталия Яремы Николая Герасимьюка, который, как утверждают

11 СЕНТЯБРЯ, 01:15

Отмечается, что с начала года «Киевэнерго» выполнила полную замену участков

20 СЕНТЯБРЯ, 21:15

Мінімум конкретики на рівні офіційних заяв, максимум кулуарних розмов та відсутність розуміння, як далі складеться співпраця з головним кредитором України — саме так закінчилась робота місії МВФ в Україні 19 вересня.

Чому навколо останнього візиту місії стільки таємничості і чого чекати далі?

Про що і навіщо домовлялись

Основна мета переговорів української сторони з МВФ — домовитися про перспективи співпраці наприкінці 2018 року — на 2019 рiк. Співпрацювати можна у двох форматах: продовжити виконання поточної програми або домовитись про нову.

Уже зрозуміло, що Україна не виконає на 100% підписану у 2015 році програму розширеної співпраці з кредитором EFF. Вона передбачає продовження реформ, а напередодні подвійних виборів це дуже складне завдання.

Саме тому сторони спробували зробити ставку на другий варіант: домовитися про нову, більш коротку, програму співпраці. За інформацію співрозмовників видання в уряді, йдеться про програму stand-by на 12-15 місяців і на 5-6 млрд дол.

Програма EFF виділяється країнам з повільним економічним ростом та слабким платіжним балансом. Вона передбачає реалізацію комплексних реформ та структурних змін протягом тривалого періоду.

Програма stand-by була заснована у 1952 році. Її цілі — подолання кризових явищ, задоволення потреб країни у швидкому фінансуванні, вирішення проблеми з проведенням платежів. Максимальна тривалість програми — 36 місяців.

За час перебування місії МВФ в Україні з 6 по 19 вересня домовитися про нову програму не вдалося. Чому і навколо чого зараз точаться дискусії?

Ціна на газ. У кінці серпня прем’єр-міністр Володимир Гройсман почав публічно говорити про те, що ціна на газ (і як наслідок — тарифи) підвищиться, оскільки це головна умова співпраці з МВФ. На скільки подорожчає газ — прем’єр не казав.

Пізніше глава правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв підтвердив, що уряд України домовився з МВФ про поступове підвищення ціни на газ до 2020 року.

Як стверджують джерела видання з боку української переговорної команди, з кредитором вдалося домовитися про таке: до 15 жовтня уряд повинен ухвалити рішення про підвищення ціни на газ на 23% від поточної ціни.

З яких компонентів складається сьогоднішня ціна на газ, і за якою формулою вона розраховується, ЕП раніше уже пояснювала.

Загалом, як зазначалося уже раніше, позиція МВФ щодо ціни на газ була жорсткою. Оскільки підвищення ціни було умовою для отримання четвертого траншу, який Україна вже отримала. МВФ не вбачав можливостей, щоб поступитися Києву.

Проте це не єдине питання, яке зараз хвилює кредитора.

Антикорупційна реформа. У новій програмі stand-by може з’явитися антикорупційний блок. Яким він буде — питання, відповідь на яке знайти не вдалося.

За інформацією джерел видання, ознайомлених з позицією фонду, дискусії точаться навколо перерозподілу функцій щодо перевірки електронних декларацій між антикорупційними органами на користь НАБУ.

Збалансований бюджет. У медіапросторі також подейкують, начебто як prior actions МВФ вимагає фінальної версії бюджету.

Prior actions — це попередні умови програми співпраці з кредитором, які країна повинна виконати, перш ніж отримає транш.

Мовляв, саме відсутність ухваленого фінплану є причиною того, що не вдалося домовитися про нову програму. А як же насправді?

Тут є декілька деталей.

По-перше, збалансований бюджет — це не prior actions у чистому вигляді. Збалансований бюджет — це запорука будь-якої програми співпраці з кредитором. Необхідність збалансованого бюджету не підлягає сумнівам.

"Якби Гройсман вирішив газове питання раніше, то зараз ніхто б не чекав фінальної редакції бюджету-2019. Або ж чекали б, але вже для отримання наступного траншу", — так відгукнувся про результати роботи місії один із високопосадовців.

Зволікаючи майже два роки з підвищенням тарифів, уряд дотягнув час до старту бюджетного процесу 2019 року і МВФ цілком логічно звернув увагу на проект фінплану та його фіскальні ризики. Особливо якщо це проект бюджету на передвиборний рік.

Кілька джерел в уряді повідомили ЕП, що поданий Мінфіном перший драфт бюджету МВФ сприйняв без жорсткого негативу. Зауваження до нього є, але загалом проект бюджету досить консервативний. Для кредитора головне — щоб він таким і залишився.

По-друге, елемент напруги у ставленні кредитора до бюджету вносить можливість появи при його доопрацюванні податку на виведений капітал.

Раніше у розмові з ЕП заступник міністра фінансів Сергій Верланов, говорив, що Мінфін розраховує альтернативну версію бюджету з введенням цього податку, але знайти компенсатори в достатньому обсязі не вдається.

Введення ПнВК без компенсаторів — це розширення дефіциту та збільшення запозичень в частині фінансування, з чим МВФ навряд чи погодиться.

Реформа ДФС. За інформацією джерел, нова програма співпраці з фондом може передбачати черговий етап реформи ДФС. Підхід до її трансформації може змінитися, в тому числі — в напрямку реорганізації митниці та податкової як єдиних юридичних осіб.

Криза довіри, або Що далі

Переговори тривають — саме з такими заявами вийшли у публічну площину Мінфін та МВФ.

Більш конкретним виявився Нацбанк. У розмові з ЕП заступник голови НБУ Олег Чурій заявив, що до Нацбанку у кредитора питань немає і, зважаючи на хід переговорів, немає причин для того, щоб не отримати транш до кінця 2018 року.

Прогресу може додати візит президента Петра Порошенка у США. 24-27 вересня він бере участь у 73-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, де, як очікується, спробує продовжити комунікацію з МВФ.

Розвиток ситуації у переговорах з кредитором визначатимуть кілька факторів.

По-перше — низький рівень довіри з боку МВФ. Зважаючи на поведінку України у газовому питанні, кредитор прискіпливо ставитиметься до майбутніх домовленостей з Україною і вимагатиме спершу виконати взяті на себе зобов’язання.

По-друге — небажання "загнати" Україну в дефолт. На рівні кулуарних розмов існує така версія: МВФ надто багато вклав в Україну, щоб довести її до критичної ситуації.

Україна повинна мати можливість повертати борги, у тому числі МВФ. У 2019 році НБУ мусить повернути фонду 6,8 млрд дол з резервів. Також усі зацікавлені в тому, щоб Україна завершила 2018 рік з профінансованими видатками.

Транш МВФ піде на поповнення золотовалютних резервів, однак від нього залежить отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС та коштів, залучених під гарантії Світового банку. У випадку успішної співпраці з кредитором Київ отримає гарантію від МБРР на 650 млн дол, яка допоможе позичити 800 млн дол на зовнішніх ринках.

У розмові з "Європейською правдою" віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс підтвердив, що макрофінансова допомога ЄС пов’язана з наявністю співпраці з МВФ.

"Для ЄС принципово важливо, щоб ви мали чинну програму співпраці з фондом. Для нас не важливо, яка програма діятиме — стара чи нова. Головне — щоб вона була", — заявив він. За наявності програми МВФ Домбровскіс не бачить проблем, які б завадили Україні отримати перший транш вже у 2018 році.

По-третє — графік ухвалення рішень та процедурні моменти.

На виділення траншу МВФ, коштів ЄС та Світового банку потрібен час. Рішення про виділення траншу повинне бути ухвалене на засіданні ради директорів МВФ. До 1 жовтня такого питання в календарі засідань борду МВФ немає. 10-14 жовтня відбудуться щорічні збори МВФ та Світового Банку в Індонезії.

Своєю чергою до 1 жовтня в Україні прогнозується ухвалення рішення щодо ціни на газ. 29 серпня Кабмін до 1 жовтня продовжив дію постанови про постачання "Нафтогазом" палива за зниженою ціною. Підвищення ціни на газ передбачає її скасування. Зважаючи на графік засідань, уряд має чотири дні, аби визначитися. 

Отже, навіть якщо вдасться дійти спільного знаменника за всіма суперечливими питаннями і домовитися про нову програму співпраці, транш може бути виділений не раніше кінця жовтня, а з урахуванням фактора очікування фінальної версії бюджету — у грудні. А потім уже кожен день матиме значення.

Якщо Мінфін не встигатиме з виходом на зовнішні ринки, не виключено, що частину траншу доведеться спрямовувати в бюджет. За інформацію джерел видання, заради проведення видатків бюджету в повному обсязі Нацбанк не проти такого сценарію.

Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1