Україна в цифрах: 10-13 квітня

Розмови про зовнішній борг, інфляційна ситуація та земельні інвестиції українців – тиждень 10-13 квітня для економіки України

нас ...
Україна в цифрах: 10-13 квітня

Скорочений післясвятковий тиждень 10-13 квітня в українській економіці запам’ятається розмовами про необхідність якнайшвидше відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом на фоні оцінки ситуації із зовнішнім боргом України, жвавими дискусіями на тему чергового збільшення мінімальної зарплати, оптимістичними прогнозами щодо майбутнього української гривні та лідерством українців у купівлі земельних ділянок у Польщі.

Про критичність якнайшвидшого відновлення співпраці з головним кредитором України – Міжнародним валютним фондом першим заявив заступник голови правління українського  Національного банку Дмитро Сологуб на брифінгу 12 квітня. За його словами, негайна активізація зусиль у цьому напрямку критично важлива для збереження макрофінансової стабільності в державі. На його думку, відстрочка необхідних кроків для відновлення співпраці з офіційними кредиторами звужує вікно можливостей для залучення необхідного фінансування напередодні пікових виплат за держборгом у 2018-2020 роках. Дмитро Сологуб також назвав основним ризиком для реалізації макроекономічного прогнозу НБУ відсутність прогресу в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та подальшої співпраці з МВФ. Він також повідомив, що у разі активізації роботи черговий транш кредиту фонду реально отримати у третьому кварталі 2018 року, та заявив, що у поточному році український Нацбанк очікує від МВФ 2 мільярди доларів, а також кредити від Європейського Союзу та Світового банку. Нагадаємо, що дату візиту технічної місії МВФ в Україну досі не визначено, не згадують про неї і на офіційних брифінгах фонду.

Відновлення співпраці з МВФ особливо важливо для репутації України на світових фінансових ринках на фоні ситуації із зовнішнім боргом, яка у найближчі 2 роки буде особливо складною. За інформацією Міністерства фінансів, станом на 11 квітня Україна має виплатити за зовнішнім державним боргом у поточному році 3,81 мільярда доларів, у тому числі 1,68 мільярда доларів за його обслуговування. У 2019 році суми виплат складуть 5,81 мільярда доларів, 1,77 мільярда доларів з яких підуть на відсотки та інші платежі за обслуговування. Пік зовнішнього боргового навантаження України припадає на 2020 рік, коли державі потрібно буде віддати 6,75 мільярда доларів, 1,67 мільярда з яких складають витрати на обслуговування. Видатки України на обслуговування свого зовнішнього боргу в 2017 році склали 474 мільярди гривень, тоді як нові державні запозичення у цьому ж році були лише на 4 мільярди гривень більше – 478,7 мільярда гривень. Нині український держборг складає 72% від валового внутрішнього продукту.

Про критичність співпраці з МВФ попереджає і Світовий банк – його керівник програм Фарух Хан підрахував, що для обслуговування зовнішніх зобов’язань та покриття фіскального дефіциту Україна в найближчі 2 роки має залучити 18 мільярдів доларів, у тому числі близько 8 мільярдів на зовнішніх ринках, а співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами служитиме важливим сигналом міжнародному ринкові капіталу. Наразі ж український Національний банк, за словами заступника його голови Дмитра Сологуба, у 2018-2019 роках очікує розміщення єврооблігацій лише на 4 мільярди доларів. Решту доведеться покривати за рахунок міжнародних резервів, які за оптимістичного сценарію розвитку ситуації можуть збільшитися до 21,6 мільярда доларів станом на кінець року. Ситуацію міг би врятувати найбільший інвестор української економіки – закордонні заробітчани: Нацбанк очікує, що обсяг переказів трудових мігрантів в Україну складе 9 мільярдів доларів. Але пересічні громадяни, на щастя, не відповідають за державний борг, тому ці гроші не підуть на його погашення, а стабілізуватимуть національну валюту через їхній вихід на внутрішній валютний ринок.

До речі, про гривню. Минулого тижня дуже оптимістичний прогноз щодо української національної валюти видав міжнародний інвестиційний банк Goldman Sachs. У звіті банку зазначено, що українська національна валюта зміцнюється з початку поточного року, і у наступні 12 місяців гривня має укріпитися до 25 гривень за долар. Цей прогноз підтверджують і передбачення українського Нацбанку щодо споживчої інфляції, яка, на його думку, поступово уповільнюватиметься до 8,9% у грудні, хоч і залишатиметься вищою за цільові орієнтири. На думку правління Нацбанку, інфляцію стримуватиме зміцнення гривні, яке сповільнить ріст цін на споживчі товари, а також подальше відображення підвищеної облікової ставки у депозитах комерційних банків. До речі, НБУ минулого тижня залишив облікову ставку на незмінному підвищеному рівні у 17% річних з метою сповільнення інфляції. Натомість представництво Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові застерігає, що українська інфляція в 2018 році може перевищити очікування Нацбанку та складе до 10% з огляду на підвищення витрат на оплату праці, які, за оцінками представництва, перевищать 18% ВВП. До речі, розмова про чергове підвищення мінімальної зарплати в Україні переросла у міжвідомчу дискусію – віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко заявив, що рішення про можливість підвищення мінімальної зарплати до 4100 гривень на місяць за підсумками першого кварталу може бути прийняте вже у травні, коли будуть відомі всі показники економіки за цей період. Натомість Міністерство фінансів України офіційно повідомило, що уряд не зможе підвищити мінімальну зарплату, оскільки, за оперативними даними, за перший квартал до бюджету надійшло лише 96,9% запланованих доходів і зборів, і фактично було недоотримано 6,1 мільярда гривень. Світовий банк звертав увагу на те, що в бюджеті закладена більш висока зарплата у державному секторі економіки, і для виконання показників дефіциту бюджету необхідно супроводжувати підвищення зарплат оптимізацією мереж шкіл, лікарень та чисельності їхніх працівників відповідно до можливостей держави.

З інших економічних новин минулого тижня варто відзначити таке: Міністерство фінансів розробило законопроект про обов’язкове декларування доходів заможних громадян, який пропонує зобов’язати подавати щорічну декларацію фізичних осіб, що є кінцевими бенефіціарними власниками великого платника податку, мають дохід більше 50 мільйонів гривень на рік або володіють більш як 10% іноземної фірми з доходом 10 мільйонів євро і більше. Несвоєчасне подання такої декларації пропонується карати штрафом у 10% нарахованого річного податку. Проект також пропонує скасувати банківську таємницю щодо таких платників, дозволяючи фіскальним органам отримувати інформацію про обіг коштів на їхніх рахунках. На думку Мінфіну, спеціальна робота з високодохідними платниками податків дасть відчутний ефект, оскільки відносно незначна кількість платників забезпечують досить високий відсоток надходжень до бюджету і можуть зробити його ще більшим. Тривають покарання за використання нерозмитнених автомобілів – фіскальна служба з подачі патрульної поліції оштрафувала харків’янку на 1,756 мільйона гривень за користування автомобілем з литовськими номерними знаками. Поки ж податківці шукають шляхи скорочення дефіциту бюджету, українці обирають для інвестування польську землю – за даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, протягом 2017 року українці отримали майже 50% дозволів на придбання земельних ділянок в країні. Загалом Польща видала минулого року 224 таких дозволи іноземцям, що не є громадянами країн ЄС, на купівлю 270 ділянок загальною площею майже 23 гектари.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1