Головними економічними новинами минулого тижня в Україні стали дискусії щодо можливості життя України без кредитів Міжнародного валютного фонду на фоні критики МВФ українських реформ, подання президента про призначення нового голови Національного банку та оприлюднення результатів проведеного детективним агентством Kroll аудиту найбільшого українського банку – Приватбанку, які підтвердили масштабні шахрайства та відмивання коштів з банку його колишніми власниками.
Дискусії щодо доцільності співпраці з МВФ та наслідків припинення програм фонду з Україною розпочалися після нищівної критики українських реформ, яка прозвучала на щотижневому четверговому брифінгу фонду у Вашингтоні. Речник МВФ Джеррі Райс розкритикував ухвалену Україною пенсійну реформу, зауваживши, що разом з важливими та потрібними нормами в ухваленому законі є «певні вади, які нівелюють передбачене стимулювання громадян, що пропрацювали триваліший термін та зробили більші внески в пенсійну систему». На думку фонду, ці вади «роблять пенсійну систему нестійкою», та МВФ вважає, що ці огріхи мають бути усунені. Окрім того, фонд очікує коригування законопроекту про Антикорупційний суд під час його підготовки до другого читання. «В листі, який було надіслано українській владі, висловлена стурбованість МВФ щодо відповідності деяких положень законопроекту зобов’язанням України за програмою співпраці та рекомендаціям Венеціанської комісії. Тепер ми сподіваємося, що влада врахує ці побоювання з боку експертів МВФ та змінить законопроект між читаннями в парламенті», – наголосив Джеррі Райс. До речі, до вимог МВФ щодо Антикорупційного суду приєднався і Світовий банк, а Європейський Союз зробив ще різкішу заяву, наголосивши, що створення незалежного та ефективного антикорупційного суду, а не його імітації, «є вкрай необхідним для виконання безвізових вимог – адже його створення вимагає Європейська комісія у рамках моніторингу за механізмом візового призупинення». Іншими словами, якщо справжній Антикорупційний суд не буде створено, українські громадяни можуть позбутися права безвізового в’їзду до Європейського Союзу.
Ситуацію з фінансуванням МВФ прокоментував міністр фінансів України Олександр Данилюк. У своєму інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» він заявив, що ті, хто переконаний у стабілізації в Україні, помиляються. «Є політики, які думають, що ситуація стабільна, можна припиняти реформи і наплювати на МВФ. Дійсно, ми стабілізували ситуацію, якщо порівнювати з 2014 роком і глибиною падіння економіки в той час. Але цього мало», – сказав він та додав, що неотримання чергового траншу кредиту фонду в 2018 році є синонімом «вильоту» з програми співпраці, оскільки програма розширеного фінансування має завершитись у першому кварталі 2019 року. Натомість Національний банк має більше песимізму в цій темі – заступник голови НБУ Дмитро Сологуб заявив, що фактичне припинення співпраці з МВФ відбудеться, якщо Україна не отримає чергового траншу кредиту фонду до початку липня. Олександр Данилюк вважає, що умови для кредиту МВФ можна виконати ще у першому кварталі цього року, а от у разі припинення співпраці Україна матиме проблеми і з платоспроможністю, і з курсом гривні, і із залученням альтернативних джерел фінансування. Зрештою, слова міністра підтверджує ситуація з курсом національної валюти – минулого тижня гривня продовжувала своє знецінення і на міжбанківському, і на готівковому ринках. Зокрема, на міжбанківському ринку гривня дійшла пікової девальвації до рівня 28,85 за долар на кінець тижня, а от за готівкову гривню долар наприкінці тижня продавали по 28,9-28,95 гривні. Ситуація, що відбувається, підштовхнула Національний банк до розгляду можливостей зміни підходів до розрахунку офіційного курсу національної валюти, визначаючи його на основі інформації з систем Bloomberg та Reuters у найближчому майбутньому.
До речі, про український Національний банк. Минулого тижня президент України вирішив дати хід заяві про звільнення чинної голови НБУ Валерії Гонтарєвої, що вже майже півроку перебуває у відпустці, та вніс до Верховної Ради подання на призначення новим шефом Нацбанку її заступника Якова Смолія, що увесь цей час і виконує обов’язки керівника головного банку держави. Сталося це після того, як група народних депутатів зареєструвала в парламенті проект постанови, яка закликає президента невідкладно вирішити питання з керівником Нацбанку. Незважаючи на те, що на пост голови НБУ називали кілька потужних кандидатів з числа досвідчених українських банкірів, у подання потрапив нинішній тимчасовий керівник НБУ. Якщо його затвердять – найвірогідніше, політика Нацбанку не зміниться.
Тим часом, найгучнішою новиною минулого тижня у фінансовому секторі стало оприлюднення висновків міжнародного детективного агентства Kroll щодо результатів аудиту Приватбанку, згідно з якими до націоналізації найбільший банк України був «фінансовою пірамідою та класичною шахрайською схемою», через роботу якої колишні власники банку вивели з банку на свою користь мінімум 5,5 мільярда доларів. За інформацією Національного банку на основі звіту, схеми з виведення коштів з Приватбанку працювали протягом 10 останніх років. «Схема проста: топ-менеджмент Приватбанку створював видимість реального банку, розробляючи і впроваджуючи банківські продукти та послуги. Працівники банку називали цю схему «пилососом» – клієнти вірили банкові та розміщували в ньому свої кошти, після чого кошти виводилися у вигляді кредитів компаніям, пов’язаним з акціонерами. Є чіткі ознаки того, що кредитні кошти були використані для купівлі активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та афілійованих з ними осіб», – говориться у повідомленні. Оскільки видані кредити були витрачені, то для маскування їх безнадійного статусу та неформування резервів банк видавав пов’язаним особам нові позики, за рахунок яких здійснювалося циклічне перекредитування. А щоб про існування схеми не здогадалися Нацбанк, аудитор та вкладники, всередині Приватбанку був створений «тіньовий банк» зі штатом в 500 осіб, головним завданням якого було приховування реальних джерел походження коштів та реального призначення кредитів. В результаті на кінець 2016 року 75% кредитного портфелю було видано 36 пов’язаним фірмам, а 90% кредитів було видано лише 10% позичальників. За словами заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, результати роботи Kroll вже представлено генеральному прокурору, міжнародним організаціям та послам. «Результати аудиту допоможуть довести до кінця кейс Приватбанку як кейс масштабного розслідування та відновлення справедливості», – заявила вона. У свою чергу, генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Генеральна прокуратура готова порушити кримінальне провадження на основі цього аудиту за умови отримання додаткової інформації. Натомість висновки Kroll можуть стати основою доказової бази у слуханнях Лондонського суду за позовом Приватбанку до своїх колишніх власників, за яким, як відомо, накладено глобальний арешт на всі активи екс-власників банку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
З інших економічних новин тижня варто відзначити насамперед ухвалення Верховною Радою України закону про приватизацію державного майна, відповідно до якого приватизація відбуватиметься через аукціон або викуп, якщо майно перебувало в оренді. Мала приватизація відбуватиметься через електронні майданчики, а об’єкти вартістю понад 250 мільйонів гривень продаватимуться за участю зовнішніх радників. Ухвалений закон передбачає, що до 1 січня 2021 року кожен покупець державного майна має право на оформлення права власності на придбаний об’єкт за правом Англії та Уельсу. Щоправда, невідомо, хто буде вкладати у державні підприємства, якщо роботу потужного іноземного інвестора в Україні може заблокувати навіть … благодійний фонд. 19 січня на прес-конференції індонезійська компанія «Дельта Вілмар» оголосила про зупинку реалізації інвестиційного плану будівництва олійноекстракційного заводу в порту «Південний» на Одещині вартістю 150 мільйонів доларів через вимагання з боку української благодійної організації. За словами голови ради директорів компанії Дхруби Чаран Панди, після оголошення планів про спорудження заводу «Дельта Вілмар» отримала листа від благодійної організації з пропозицією за плату «сприяти у вирішенні питань щодо неправомірних дій правоохоронних органів», але залишила його без відповіді. Через місяць «благодійники» звернулися до прем’єр-міністра України з вимогою припинити будівництво заводу, а згодом почали скаржитися на компанію президенту України та всім силовим та контрольним органам з періодичністю кілька листів на місяць, через що перевірки фірми не припинялися. Водночас благодійна організація почала скаржитися на «Дельта Вілмар» до Митного та Податкового комітетів Індонезії, в комісію з цінних паперів США та на фондову біржу Сінгапуру, а також подала на материнську структуру позов до Вищого суду Джакарти із звинуваченнями в контрабанді та відмиванні коштів. Інвестиційний проект, що зупинено, мав створити близько 200 робочих місць та давати близько 500 мільйонів гривень до бюджету України щорічно.
На завершення – кілька позитивних новин. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі, обсяг експорту товарів з України за січень-листопад 2017 року зріс майже на 7 мільярдів доларів, або на 20,6% – до 39,5 мільярда доларів. Найбільше в динаміці зріс експорт різноманітних промислових товарів – на 87,6%, а в абсолютному значенні – експорт аграрної та харчової продукції, який зріс на 2,6 мільярда доларів. За 2017 рік загальний портфель депозитів у банківській системі зріс на 13% – до 896,3 мільярда гривень, причому найактивніше зростали гривневі депозити населення. На Закарпатті знайдено велике родовище золота – за оцінками Державної служби з геології та надр України, в руді родовища може залягати 2,4 тонни золота.