Україна в цифрах: 11-15 грудня

Нова облікова ставка, застереження МВФ, знецінення гривні та проблеми з інвестиціями – тиждень 11-15 грудня для економіки України

Україна в цифрах: 11-15 грудня

Головними новинами минулого тижня для української економіки стали несподіване підвищення облікової ставки Національного банку України та додаткові корективи щодо інфляційних прогнозів, застереження Міжнародного валютного фонду щодо подальшої співпраці з Україною та події, що безпосередньо впливають на інвестиційний клімат держави.

Найбільш неочікуваною новиною минулого тижня стало несподіване збільшення облікової ставки Національного банку України вдруге за останні кілька місяців. 15 грудня правління НБУ вирішило збільшити її до 14,5% річних. Це друге підвищення облікової ставки за останнє півріччя – після тривалого періоду стабільності на рівні 12,5% річних, який тривав з 26 травня, 27 жовтня 2017 року облікову ставку було підвищено до 13,5% річних. Основною причиною такого підвищення став вихід з-під контролю інфляції, яка, незважаючи на незначне сповільнення, за підсумками листопада залишалася на незвично високому рівні в 13,6%. «Проведення більш жорсткої монетарної політики необхідне для зниження інфляції до цільового рівня у середньостроковій перспективі. Протягом двох останніх місяців темпи споживчої інфляції знижувалися, однак повільніше, ніж прогнозував Національний банк», - так пояснила рішення про збільшення облікової ставки прес-служба НБУ. Згідно з її заявою, причинами прискореної інфляції є підвищення виробничих витрат, пожвавлення споживчого попиту, більш високих темпів зростання цін на сирі продовольчі товари та паливо. Окрім того, Нацбанк відзначає зростання імовірності реалізації ризиків, які зашкодять зниженню інфляції у 2018 році. Серед цих ризиків – вищий від запланованого раніше обсяг видатків державного бюджету-2018 та відтермінування траншів кредиту Міжнародного валютного фонду, надходження якого у Національному банку України тепер очікують не раніше другого кварталу 2018 року за умови, що місія МВФ прибуде в Україну в січні наступного року.

Тим часом, якщо подивитися на новини з Вашингтону, думка Нацбанку про терміни нового траншу кредиту МВФ виглядатиме занадто оптимістичною. 14 грудня на традиційному четверговому брифінгу в Міжнародному валютному фонді заступник керівника департаменту комунікацій МВФ Уїльям Мюррей чітко заявив, що Києву очікувати місію фонду найближчим часом не варто. «У нас немає запланованої місії щодо перегляду програми співпраці з Україною на даному етапі», -- заявив він та додав, що у зв’язку з тим, що не всі умови перегляду програми співпраці виконані Україною, говорити про транші передчасно. «У нас досі є куди рухатися для завершення перегляду програми, тому зараз говорити про транші поки рано», - підкреслив речник фонду.

Схоже, у МВФ є запитання до України не тільки щодо виконання умов програми співпраці з фондом, а й до фінансової політики держави. Так, вже 15 грудня агентство Reuters з посиланням на представника фонду в Україні Йосту Люнгмана повідомило, що МВФ бачить значні ризики у статтях доходів і видатків вже ухваленого державного бюджету країни на 2018 рік, незважаючи на те, що проект був погоджений з фондом з цільовим показником дефіциту на рівні 2,5% валового внутрішнього продукту. Загалом ж четвертий перегляд в рамках програми кредитування МВФ щодо України зосереджуватиметься на оцінці реалізації п’яти головних заходів. Зокрема, офіс МВФ у відповідь на журналістський запит інформаційного агентства «Укрінформ» повідомив: «Розгляд Радою директорів четвертого перегляду програми МВФ в Україні стане можливим, коли буде реалізована необхідна для цього перегляду політика. Основна увага четвертого перегляду зосереджується на реалізації кількох основних заходів, серед яких – пенсійна реформа, формування антикорупційного суду, політика в сфері енергетики, баланс бюджету на 2018 рік та перегляд закону про приватизацію». При цьому у відповіді було особливо наголошено, що, незважаючи на певний прогрес в Україні, МВФ усе ще чекає виконання деяких дій з боку української влади.

Песимістичні настрої довкола перспектив інфляції та кредитування України не могли не відбитися на курсі національної валюти. На міжбанківському валютному ринку курс американського долара зріс з 27,11-27,16 грн. у понеділок, 11 грудня, до 27,74 грн. у п’ятницю, 15 грудня. Щоправда, основний вплив на валютний ринок минулого тижня склали не психологічні настрої, а цілком реальні причини – приплив у банківську систему великої кількості бюджетних грошей через розрахунки наприкінці року, повернення коштів банкам за депозитними сертифікатами НБУ та майже 5 мільярдів гривень рефінансування, які отримали три українських банки на підтримку своєї ліквідності. На готівковому ж ринку психологічна оцінка цих процесів призвела до різкого зростання попиту на валюту і, як наслідок, зростання курсу продажу американського долара навіть до 28,3 гривні за одиницю. Національний банк минулого тижня не став стримувати курс та майже не виходив на ринок з продажем валюти, а його тимчасовий керівник Яків Смолій назвав причиною подій «тиск на гривню під дією сезонних факторів», якими він вважає зменшення ділової активності та несприятливі очікування щодо майбутньої динаміки курсу гривні. Враховуючи все це, Нацбанк вирішив продовжити дію вимоги про обов’язковий продаж 50% валютної виручки підприємств ще на півроку задля «забезпечення ритмічності надходження валютних коштів на міжбанківський ринок».

На завершення нинішнього огляду хочемо звернути увагу на три новини, які свідчать про проблеми з інвестиційним кліматом в Україні. Перша новина: 15 грудня Антимонопольний комітет України оштрафував найбільшого українського телеком-оператора «Київстар» на більш як 21 млн. гривень за введення в оману споживачів щодо посекундної тарифікації телефонних розмов – на думку комітету, компанія нібито некоректно повідомляла клієнтів про похвилинну тарифікацію розмов. «Київстар» ці звинувачення відкидає та говорить, що похвилинний принцип обчислення вартості використовують всі українські оператори, а також готується оскаржувати рішення комітету. Цікаво, що кількома тижнями раніше комітет вже штрафував «Київстар» на меншу суму за відмову надати інформацію про дзвінки з мобільних телефонів одного з фігурантів провадження Антимонопольного комітету – компанія відмовилася це зробити, посилаючись на те, що АМКУ не є правоохоронним органом.

Друга новина теж стосується телекомунікацій: Апеляційний суд Києва остаточно повернув у державну власність майже 93% акцій найбільшого оператора фіксованого зв’язку – ПАТ «Укртелеком» за невиконання інвестиційних зобов’язань та відмову передати у власність держави мережу спеціального зв’язку. Відповідно до рішення, акції має бути повернено без жодних компенсацій, а власник пакету – ТОВ «ЄСУ» має додатково сплатити ще майже 82 мільйони доларів неустойки. Власник пакету вже заявив про незгоду з рішенням суду та пообіцяв використовувати усі процесуальні можливості, аби скасувати це рішення, однак питання, хто і як відшкодує вже здійснені в «Укртелеком» інвестиції, залишається без відповіді. Третя ж новина є просто констатацією всіх проблемних моментів з інвестиціями в Україні – керуючий директор банкірського дому Rotschild Джованні Сальветті в інтерв’ю виданню «Українська правда» заявив, що його компанія не змогла продати кондитерську корпорацію «Рошен», яка належить президенту України Петру Порошенку, оскільки всі потужні світові гравці ринку, які могли це зробити, ввічливо відмовилися від покупки через високі ризики для бізнесу та українсько-російську кризу.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1