Україна в цифрах: 4-8 грудня

Бюджет-2018, податкові інновації, мораторій на землю та скандальний захист – тиждень 4-8 грудня для економіки України

Україна в цифрах: 4-8 грудня

Головною новиною минулого тижня для української економіки, безперечно, стало ухвалення Верховною Радою державного бюджету на 2018 рік, яке вперше за багато років відбулося не увечері 31 грудня, а чітко згідно з бюджетним регламентом. Натомість тиждень ще запам’ятається суперечливими змінами до податкового законодавства, продовженням мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, протекціоністським законопроектом «Купуй українське» та проблемами з міжнародною допомогою з огляду на атаку на антикорупційні структури.

Доопрацьований варіант державного бюджету України на 2018 рік український парламент ухвалив 7 грудня. Головний фінансовий документ, за який проголосували 273 народних депутати, передбачає зростання валового внутрішнього продукту на 3% та зниження інфляції до 8%. Доходна частина нового бюджету складає 913,613 мільярда гривень, видаткова частина – 988,634 мільярда гривень. У доопрацьованому проекті не було враховане пропоноване президентом збільшення мінімальної зарплати до 4100 гривень  - з 1 січня вона складе 3723 гривні на місяць, але при потребі може бути збільшена до тих ж 4100 гривень з третього кварталу 2018 року. Видатки на оборону складуть 165,3 мільярда гривень, на соціальні виплати та субсидії – 141,37 мільярда гривень, на освіту – 217,5 мільярда гривень,   на медицину – 115,2 мільярда гривень, на обслуговування зовнішніх боргів – 130,2 мільярда гривень. Дефіцит бюджету у 2018 році складе 81,849 мільярда гривень, або 2,46% ВВП.

Вочевидь, аби забезпечити виконання доходної частини держбюджету-2018, парламент ухвалив зміни до податкового законодавства, які можуть як втішити українців, так і засмутити або розізлити їх. З позитивних змін, які були ухвалені минулого тижня, варто відзначити звільнення від сплати ввізного мита, податку на додану вартість та акцизних зборів імпорту нових та вживаних електромобілів, яке діятиме один рік, а також зміну ставок ренти на видобуток природного газу – схоже, парламент нарешті зрозумів важливість енергетичної незалежності України та виправив помилку уряду Арсенія Яценюка, замінивши драконівську ренту в більш як 70% стимулюючою ставкою у 12% та заохочувальною пільговою ставкою в 6% на видобування газу з покладів на глибині більше 5 тисяч метрів. З позитивних для держави і негативних для українців моментів варто відзначити поступове підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби –  майже на 30% у 2018 році та щорічне підвищення на 20% до рівня, еквівалентного 90 євро за 1000 штук до 2020 року. Документ також передбачає, що з 2025 року Україна дотримуватиметься директиви Євросоюзу щодо структури та ставок акцизів на тютюнові вироби, які передбачають частку акцизу в середньозваженій роздрібній ціні цигарок як мінімум 60%.

Другою негативною новиною, яка зачепить інтереси більшості українських громадян, стало запроваджене парламентом обмеження на ввезення товарів та отримання посилок з-за кордону – якщо зараз українці можуть отримувати посилки з-за кордону вартістю не більше 150 євро на день без сплати ввізного мита та інших податків, то після набуття чинності новим законом вони зможуть отримувати без мита не більше трьох посилок граничною вартістю 150 євро кожна на місяць. Це, звичайно, не ліміт у 22 євро на місяць, який лобіювали українські власники магазинів та який не був ухвалений з огляду на протести громади, але і в цьому форматі він може створити проблеми для транскордонної Інтернет-комерції. Насамперед через те, що на сьогодні в Україні відсутня система обліку посилок на рівні митної служби, яка б рахувала, скільки міжнародних посилок через усіх поштово-логістичних операторів отримав кожен українець, і є високий ризик того, що при впровадженні нового закону митниця просто перестане пропускати всі посилки, поки нова система не буде запущена в комерційну експлуатацію. Ще одні обмеження стосуватимуться ввозу товарів в Україну наземним та авіаційним транспортом – чинна норма, що дозволяє ввезти товар вартістю до 500 євро при в’їзді наземним транспортом та 1000 євро при прильоті авіацією діятиме тільки у разі, якщо громадянин був відсутній в Україні більше 24-х годин та в’їжджає не частіше, ніж 1 раз на 72 години – в інших випадках норма безмитного ввезення товарів складе лише 50 євро.

Ще однією негативною новиною, але для інвестицій в Україну, стало рішення парламенту від 7 грудня про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік – до 2019 року. Це рішення, яке підтримали 236 народних депутатів, не тільки створює перешкоди для довгострокових інвестицій в українські активи, а й ставить під загрозу подальше кредитування України Міжнародним валютним фондом – адже земельна реформа у 2018 році є однією з ключових умов надання Україні кредитів за програмою розширеного фінансування. Під питанням і надання макрофінансової допомоги Україні від Євросоюзу – нагадаємо, що позаминулого тижня Україна отримала відмову від Європейської комісії, яка вирішила не надавати третій транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 мільйонів євро через відсутність прогресу в реформах та невиконання частини умов програми, а заявлена президентом України Петром Порошенком можливість отримати у 2018 році 1,8 мільярда євро нової макрофінансової допомоги від Євросоюзу теж може не бути реалізованою через відсутність співпраці з МВФ. «Правила макрофінансової допомоги кажуть, що Європа може домовлятися про її надання лише з країною, що має діючу програму співпраці з МВФ. Отже, доки Україна не відновить роботу з МВФ, жодного руху не буде,» - повідомили виданню «Європейська правда» джерела в Єврокомісії. Нагадаємо, що серед вимог, які не виконала Україна – зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій, закон про кредитний реєстр НБУ і перевірка інформації про кінцевих бенефіціарних власників компаній.

До речі, 8 грудня українському президенту Порошенку зателефонувала сама директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард. За інформацією прес-служби фонду, під час розмови мова йшла про боротьбу з корупцією та захист незалежних антикорупційних установ – Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, на які минулого тижня була вчинена атака з боку інших правоохоронних органів, зокрема, Генеральної прокуратури. «У мене була конструктивна і відкрита дискусія з президентом Порошенком щодо зусиль України у боротьбі з корупцією, що є очікуваним для українського суспільства і має вирішальне значення для підвищення прозорості, підзвітності та створює умови для сталого зростання», - зазначила в коментарі за підсумками бесіди Крістін Лагард. За її словами, було досягнуто спільної позиції щодо необхідності зберегти та посилити незалежність та операційний потенціал Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури. «Ми також погодились, що швидке створення антикорупційного суду є важливим доповненням цих зусиль. У зв'язку з цим я підтримала плани президента щодо внесення законопроекту до парламенту найближчим часом, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії та минулими угодами в рамках програми МВФ", - додала вона.

В той же час український парламент минулого тижня робив речі, прямо протилежні тому, про що говорила Крістін Лагард. 7 грудня 246 депутатів проголосували за прийняття у першому читанні скандального законопроекту «Купуй українське» від Радикальної партії, який запроваджує нецінові критерії для державних закупівель. За допомогою складних обгрунтувань та коефіцієнтів корекції законопроект пропонує захистити інтереси національного виробника у державних закупівлях, надаючи йому преференції при визначенні переможця в тендері навіть у разі, коли ціна на його товар чи послугу є вищою на 43% порівняно з іншими. Проти цього закону виступило Міністерство економічного розвитку та торгівлі, яке назвало цей проект «мегакорупційним». На думку міністерства, боротися з імпортом в держзакупівлях не варто, оскільки іноземні компанії складають менш як 1% переможців тендерів, а частка імпорту в держзакупівлях складає 27%. Натомість дозвіл на закупівлю за завищеними цінами та вимоги надання додаткових документів зробить тендерні процедури непрозорими. Незважаючи на це, документ готують до другого читання. А до чого призводить такий «захист національного виробника», можна пересвідчитись на прикладі «АвтоЗАЗу», якого захищали імпортним митом десятки років, але це не завадило йому зупинити виробництво через програш у конкуренції з імпортними нерозмитненими автомобілями.

На завершення – ще кілька новин та цифр. За інформацією Державної служби статистики, зростання цін у листопаді  сповільнилося – споживчі ціни порівняно з жовтнем зросли на 0,9%, а з початку року – на 12,5%. Після публікації в газеті «Голос України» набув чинності закон про захист бізнесу від зловживань влади під час слідчих дій, який вимагає обов’язкової присутності адвоката при обшуках бізнесу, забороняє вилучати техніку та сервери і запроваджує з 2019 року обов’язкову аудіовідеофіксацію всіх слідчих дій. Прибуток банківської системи України за 10 місяців 2017 року склав 2,15 мільярда гривень. Найбільший виробник мікропроцесорів – американська Intel закрила свій офіс в Україні без пояснення причин.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1