Минулий тиждень в українській економіці запам’ятається корегуванням прогнозів розвитку України в контексті доопрацювання державного бюджету на 2017 рік, відмовою Європейського союзу в наданні Україні макрофінансової допомоги через регрес у реформах, розмовами вголос про проблему нестачі кваліфікованих працівників та інформацією про істотне зниження економічної спроможності українських домогосподарств.
Доопрацювання проекту державного бюджету України на 2018 рік український уряд завершив 1 грудня. Саме цього дня оновлений проект бюджету був поданий до парламенту. Представляючи результати доопрацювання, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що бюджет України на 2018 рік є бюджетом зростання, оскільки його доходна частина розрахована на роботі національної економіки. «У цьому році ми матимемо зростання близько 2%. На наступний рік ми закладаємо 3%», – заявив він. Того ж дня уряд ухвалив зміни основних показників економічного та соціального розвитку України на 2018-2020 роки, згідно з якими зростання валового внутрішнього продукту в Україні у 2018 році очікується на рівні 3%, у 2019 році – 3,6%, у 2020 році – 4%. Уряд також прогнозує сповільнення інфляції: очікуваний індекс споживчих цін у розрахунку грудень до грудня попереднього року на 2018 рік складе 109%, на 2019 рік – 106,5%, у 2020 році – 105%. Рівень безробіття, згідно із цим же прогнозом, у 2018 році знизиться до 9,1%, у 2019 році – до 8,9%, а у 2020 році – до 8,5%. Зростання реальної заробітної плати на 2018 рік уряд очікує на рівні 9,6%.
З інфляційними прогнозами уряду та Нацбанку не зовсім погоджується рейтингове агентство Fitch – його фахівці вважають, що інфляція в Україні станом на кінець 2017 року складе 13,7%, а станом на кінець 2018 року – 9,1%. Нагадаємо, що ще на початку цього року Національний банк України прогнозував рівень інфляції на кінець року на рівні 9,1%, однак потім був змушений скоригувати цей прогноз до 12,2%. Прогноз інфляції в 13,7% на кінець поточного року не збігається і з передбаченнями Міжнародного валютного фонду, який погіршив свій інфляційний прогноз станом на кінець 2017 року до 12,8%. А це значить, що інфляційні процеси в країні, схоже, вийшли з-під контролю, про що свідчать як раптове підвищення облікової ставки Національного банку до 13,5% у листопаді, так і дивні заяви голови Ради НБУ Богдана Данилишина про необхідність повернення державного регулювання цін на продукти харчування для повернення контролю над інфляцією.
Тим часом, у напрямку міжнародного кредитування Україна минулого тижня отримала ще одну поразку. На додачу до Міжнародного валютного фонду, який повернеться до кредитування України, можливо, у наступному році, Україна отримала відмову від Європейської комісії, яка вирішила не надавати третій транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 мільйонів євро через відсутність прогресу в реформах та невиконання частини умов програми. «Європейська комісія не в змозі виплатити останній транш поточної програми. Ми закликаємо Україну зберегти темпи реформ у багатьох галузях, які успішно просунулися вперед, і завершити заходи, які не були виконані в рамках поточної програми», – наголошено в офіційному повідомленні Єврокомісії. Цікаво, що відмова пролунала на тлі оголошеної 24 листопада українським президентом Петром Порошенком заяви про те, що Україна зможе у 2018 році претендувати на майже 1,8 мільярда євро нової макрофінансової допомоги від Євросоюзу. Серед вимог, які не виконала Україна – зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій, закон про кредитний реєстр НБУ і перевірка інформації про кінцевих бенефіціарних власників компаній. Одночасно в Єврокомісії повідомили, що готові надати нову фінансову допомогу Україні за умови активізації реформ, але зауважили, що у найближчі місяці вирішальне значення матимуть посилення імпульсу реформ з боку України і протидія внутрішньому тиску, метою якого є скасування політики проведення важливих реформ. А зовнішня допомога Україні потрібна – хоча б тому, що прийшов час повертати борги. Зокрема, Україна у 2017 році вже виплатила МВФ більше, ніж отримала від нього – 1,268 мільярда доларів за даними Нацбанку України, хоча отримала лише 1 мільярд доларів траншу кредиту розширеного фінансування. Загалом, згідно із затвердженою урядом середньостроковою стратегією управління державним боргом, у 2018-2019 роках для розвитку економіки та обслуговування попередніх боргів Україні потрібно залучити позик на загальну суму 473,5 мільярда гривень.
Ще однією новиною минулого тижня став той факт, що про проблему нестачі кваліфікованого персоналу в українському бізнесі почали говорити на найвищому рівні. Зокрема, ця проблема була піднята під час зустрічі президента України Петра Порошенка з Європейською бізнес-асоціацією, Американською торговою палатою та Спілкою українських підприємців. Так, на цій зустрічі президент Спілки українських підприємців В’ячеслав Климов заявив, що за результатами проведеного спілкою дослідження відтік кадрів з українських підприємств уперше увійшов до числа першочергових проблем, що турбують український бізнес. У відповідь на це Петро Порошенко зауважив, що робоча сила починає дорожчати завдяки відкритості кордонів та проведеним реформам, і закликав працедавців платити більше своїм працівникам – одночасно нагадавши, що саме для цього держава рік тому знизила єдиний соціальний внесок і готова надалі переглядати трудове законодавство та створювати вигідніші умови для підприємництва. За даними Державної служби статистики, за січень-жовтень 2017 року реальна заробітна плата українців зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, але у жовтні поточного року порівняно з вереснем реальна зарплата зменшилася на 0,8%.
Водночас в Українському центрі економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова констатували погіршення поточної економічної спроможності українців. Так, індекс поточної економічної спроможності, який центр розраховує щомісяця, знизився на 4,5 пункти – до 92,9 бала через прискорення інфляції, яке нівелювало номінальне зростання зарплат, високий рівень боргу з виплати зарплат (близько 3,5 млрд. гривень, 54% підприємств мають борги із виплати зарплат), погіршення можливості оплати за житлово-комунальні послуги через здорожчання рахунків, відсутність доступу до кредитів та високу вартість кредитних коштів, а також нерозширення належної пропозиції праці. В цих умовах активізуються процеси трудової міграції – кваліфіковані працівники виїжджають туди, де їм платять більше, аби хоч якось покращити економічну спроможність свого домогосподарства. Центр Разумкова прогнозує подальше зниження цього індексу протягом зимових місяців 2018 року через ускладнення економічної ситуації.
На завершення нинішнього огляду – кілька суперечливих новин та показників. За даними Державної служби статистики, за 9 місяців 2017 року капітальні інвестиції у промисловість збільшилися на 26,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 87,1 млрд. гривень, а порівняно з 2015 роком вони зросли на 57,2%. Водночас найбільший український автовиробник – Запорізький автомобільний завод вирішив зупинити виробництво свого наймасовішого автомобіля «Ланос» через відсутність попиту на авто та значну конкуренцію з боку нерозмитнених машин з іноземною реєстрацією. Японська компанія Fujikura, що відкрила два заводи з виробництва автомобільних кабельних систем у Львівській області, у грудні відкриє ще один завод у Вінницькій області. Золотовалютні резерви України збільшилися до 19 мільярдів доларів – завдяки успішному розміщенню урядом валютних облігацій внутрішньої державної позики. Минулого тижня курс гривні на міжбанківському валютному ринку подолав позначку в 27 гривень за долар – Національний банк пояснив це сезонним фактором закупівлі енергоносіїв та товарів під Новий рік. За 9 місяців 2017 року експорт товарів та послуг з України зріс на 18,5% – до 38 мільярдів доларів. Україна посіла друге місце в загальносвітовому рейтингу дешевизни Інтернет-послуг з середньою вартістю Інтернету в 5,47 долара на місяць, а також увійшла до двадцятки найкращих газових хабів світу.