Україна в цифрах: 6-10 листопада

Рейтинг із застереженнями, укріплення гривні, пристрасті за Приватбанком та боротьба з безмитними авто – тиждень 6-10 листопада для економіки України

Україна в цифрах: 6-10 листопада

Минулий тиждень в економіці України відзначився «умовним» підтвердженням міжнародних кредитних рейтингів держави від агентства Standard&Poor’s, незначним укріпленням гривні, виникненням додаткових питань до націоналізації Приватбанку та посиленням боротьби з автомобілями з іноземною реєстрацією, ввезеними без мит.

Новина про підтвердження кредитних рейтингів від Standard&Poor's надійшла наприкінці тижня. Агентство підтвердило довгостроковий та короткостроковий кредитні рейтинги України на рівні В-/В зі стабільним прогнозом, проте, на відміну від агентства Fitch, яке підтвердило рейтинги України на приблизно аналогічному рівні, висловило істотні зауваження. Їхня суть проста: якщо Україна не виконає вимоги Міжнародного валютного фонду та не проведе фіскальні, фінансові та економічні реформи, необхідні для отримання нових траншів кредиту МВФ – суверенні рейтинги України будуть переглянуті у бік зниження. Нагадаємо, що чотирма ключовими вимогами МВФ для відновлення кредитування є ухвалення закону про приватизацію, який забезпечить прозорий продаж державних активів, створення антикорупційного суду, врегулювання проблеми з переглядами цін на газ, а також проведення земельної реформи. Власне, через відсутність консенсусу щодо однієї з цих вимог – перегляду ціни на газ для населення кредитування МВФ у 2017 році було заблоковано, а українська влада та міжнародні фінансові організації очікують надходження чергового траншу від МВФ вже у першому кварталі 2018 року. На думку Fitch, наступний транш фонду для України складе 1,9 мільярда доларів та буде наданий після затвердження державного бюджету на 2018 рік і досягнення консенсусу щодо зміни формули розрахунку ціни на газ для домашніх господарств. Зараз ж переговори про кредитування на високому рівні призупинені, за винятком технічних місій – 9-17 листопада у Києві перебуватимуть кілька експертів МВФ, які проведуть обговорення проекту українського бюджету-2018 у робочому режимі.

Другою новиною минулого тижня стало укріплення гривні на міжбанківському та готівковому валютних ринках. Так, на міжбанківському ринку долар подешевшав з 26,91 до 26,51 гривні, а на готівковому – до 26,8 гривні за долар. Головною причиною укріплення на «міжбанку» стала надлишкова пропозиція валюти через активність експортерів та високий попит на гривню для проведення розрахунків бізнесу з бюджетом при одночасній відсутності вільної гривні. На готівковому ринку здешевлення долара відбулося повільніше, оскільки попит на валюту там вищий, а вільної гривні – більше. Натомість ця тенденція є короткостроковою з огляду на те, про що ми згадували у минулому огляді – великі обсяги інвестицій банків у гривневі державні цінні папери та висока концентрація на рахунках бюджетних коштів зберігають ризик подальшої девальвації у разі, якщо акумульована таким чином гривня вийде на валютний ринок. Окрім того, є й інші проблемні моменти – до проблеми відсутності кредитування МВФ, схоже, може додатися проблема наслідків націоналізації найбільшого українського банку – Приватбанку, яка минулого тижня вийшла на новий міжнародний рівень завдяки власникам єврооблігацій банку, які подали позов проти України до Лондонського арбітражного суду.

Інформація про судовий позов у Лондоні в справі Приватбанку стала відома 11 листопада. Нова довірена особа власників єврооблігацій – гонконзька Madison Pacific Trust Limited скерувала до Приватбанку вимогу про дострокове погашення єврооблігацій банку на загальну суму 375 мільйонів доларів та подала позов до Лондонського арбітражу щодо укладених у рамках випуску облігацій угод. Вимога була скерована щодо двох випусків євробондів – на 175 мільйонів доларів з погашенням 28 лютого 2018 року та на 200 мільйонів доларів з погашенням 23 січня 2018 року. А проблема ж у тому, що ці облігації разом із ще одним випуском євробондів – на 220 мільйонів доларів з погашенням у 2021 році – під час націоналізації Приватбанку було примусово конвертовано в капітал та обмінено на акції додаткової емісії банку. Експерти фінансового ринку вважають, що держателі «списаних» євробондів мають дуже високі шанси на перемогу в цьому судовому процесі. На їхню думку, про це свідчать дві речі – по-перше, для проведення примусової конвертації облігацій українська держава мала отримати погодження Банку Англії, оскільки випуск євробондів здійснювався згідно з англійським правом, а, по-друге, в суді буде потрібно довести, що власники євробондів якимось чином причетні до банкрутства Приватбанку, що малоймовірно, оскільки інвестори в облігації не мають права голосу в банку. Більше того, держава Україна не може перемогти у схожих справах навіть в українських судах – так, 8 листопада Київський апеляційний адміністративний суд зобов’язав Приватбанк повернути українській родині Суркісів 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів та 7,8 тисяч євро. Ці кошти були заблоковані та конвертовані в капітал на підставі постанови Національного банку, якою родина Суркісів була визнана інсайдерами Приватбанку. Щоправда, в суді цього Нацбанку, Міністерству фінансів та Фонду гарантування вкладів довести наразі не вдалося, хоча вони й подали касацію на це рішення суду. Ще однією претензією до держави, озвученою минулого тижня, стала вимога екс-співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова повернути йому право власності на Приватбанк та всі кошти, які йому належали в банку. Боголюбов попередив, що у разі невиконання цієї вимоги він як громадянин Великобританії звернеться у незалежний третейський суд та вимагатиме сатисфакції згідно з угодою між Україною та Великобританією про взаємний захист інвестицій від 1993 року. На його думку, протягом жовтня-грудня 2016 року Національний банк України істотно підвищив вимоги до Приватбанку, чим створив на нього тиск, а українська влада «провадила скоординовану медіа-кампанію з дискредитації банку», наслідком якої стала націоналізація. У свою чергу, екс-власник банку Ігор Коломойський на початку листопада подав до Нацбанку та низки українських медіа позов про захист честі, гідності та ділової репутації – на додачу до низки судових позовів проти уряду та Нацбанку. Всі ці обставини  створюють досить песимістичний сценарій розвитку подій – у разі, якщо Україна програє у справі за євробондами, державі знову доведеться витратити на підтримку Приватбанку понад 16 мільярдів гривень, аби розрахуватися з інвесторами. А якщо в судах переможуть екс-власники банку, його доведеться віддати їм назад – і не факт, що витрачені на нього кошти вдасться повернути. Брали хворим, лікували коштами громади, повернули здоровим – суперзиск для власників і програш для держави. А високий шанс песимістичного сценарію підтверджують ще дві речі – відсутність успіху та конкретних підозр в досудовому слідстві Генеральної прокуратури щодо доведення Приватбанку до банкрутства та відкладення публікації результатів forensic audit банку, який відповідно до меморандуму з МВФ проводить міжнародне детективне агентство Kroll та компанія AlixPartners.  

У такій ситуації владі не залишається нічого, крім як шукати кошти на поповнення державного бюджету. І, схоже, в Україні це додаткове джерело було знайдено – це власники нерозмитнених автомобілів з іноземною реєстрацією, які були ввезені завдяки прогалинам у законодавстві та через масовість стали справжньою проблемою для українських доріг. Минулого тижня медіа повідомили про два випадки накладення драконівських штрафів на власників авто з єврономерами: суди підтвердили штраф за порушення митних правил у 3,6 мільйона гривень, або 300% вартості розмитнення, власниці автомобіля Cadillac Escalade, яка їздила за дорученням на ввезеному іноземцем автомобілі в Одесі протягом двох років, та накладений Чернігівською митницею штраф у 3,3 мільйона гривень власнику автомобіля Mercedes-Benz, який скористався наявністю у нього громадянства Литви та ввіз автомобіль як іноземець, хоча має одночасно українське громадянство та постійну реєстрацію в Україні. За інформацією Державної фіскальної служби від 10 листопада, майже 237 тисяч автомобілів з іноземною реєстрацією знаходяться в Україні незаконно. Найбільше автомобілів було ввезено з країн ЄС – Польщі, Литви, Німеччини, Чехії та Болгарії. З початку 2017 року і до сьогодні митники склали майже 18 тисяч протоколів за порушення митних правил і нарахували порушникам майже 128 мільйонів гривень штрафів та системно працюють над збільшенням цього показника – 8 листопада разом з митницею Литви було розпочато спільне розслідування законності перебування в Україні автомобілів з литовською реєстрацією. Натомість це – боротьба з наслідками, а не з причинами. Адже українців на порушення митних правил, ризик викрадення чи втрати своїх «пташиних прав» власності на автомобіль штовхає аж ніяк не бажання зробити шкоду Україні, а банальне цінове питання – за законне ввезення дешевого автомобіля його власник має сплатити державі одну-дві ціни свого авто, а деякі дешеві автомобілі не можна розмитнити ні за які гроші через невідповідність стандартам авто, що дозволені до ввезення. Власники автомобілів на «євробляхах» вже проводили акції протесту та блокували рух транспорту в Києві, намагаючись захистити права українців на дешеві авто, але далі розробки законопроекту справа наразі не пішла. Зате тепер бюджет має серйозну статтю надходжень коштів, які будуть використані на боротьбу з наслідками інших управлінських помилок влади.

На завершення – кілька цифр тижня. За даними Державної служби статистики, базова інфляція в Україні у жовтні сповільнилась до 1,2% у місячному вимірі, але у річному вимірі прискорилася до найвищого значення з липня 2016 року – 8,1% після 7,7% за підсумками вересня. За даними Національного банку, українські банки у жовтні п’ятий місяць підряд продовжували нарощувати кредитування в національній валюті за рахунок корпоративного кредитування, яке за третій квартал зросло на 20 мільярдів гривень. З червня 2016 року, коли Національний банк скасував заборону на вивід дивідендів, з України було виведено 2,118 мільярда доларів. Європейський банк з реконструкції та розвитку підтвердив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2% у 2017 році та на 3% у 2018 році, а золотовалютні резерви Нацбанку за жовтень зросли на 0,5% - до 18,736 мільярда доларів. 

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1