Україна в цифрах: 25-29 вересня

Вимоги МВФ, Україна в бізнес-рейтингах, знецінення гривні та інвестиційні успіхи – тиждень 25-29 вересня для економіки України

Україна в цифрах: 25-29 вересня

Основними подіями тижня, що минув, для української економіки стали ініційована Міжнародним валютним фондом дискусія щодо майбутнього чергового траншу кредиту розширеного фінансування, оприлюднення міжнародних рейтингів економічної свободи, у яких Україна традиційно пасе задніх, хоча й покращує свої позиції, а також досить істотне зниження курсу національної валюти – гривні як на міжбанківському, так і готівковому ринку.

Розмова щодо кредиту МВФ розпочалася з того, що українська тема вдруге за останні два тижні стала однією з уваг традиційного четвергового брифінгу офіційних речників фонду. 28 вересня офіційний представник фонду Девід Мюррей повідомив, що обов’язковим елементом для завершення четвертого перегляду програми розширеного фінансування та надання чергового траншу кредиту Україні є запровадження пенсійної реформи, яка має відповідати цілям програми підтримки МВФ.  «Ми перебуваємо у тісному контакті з владою щодо пенсійної реформи. Її імплементація залишається критично важливою умовою для четвертого перегляду в рамках програми МВФ в Україні», - зауважив він та наголосив, що діалог ведеться на найвищому рівні. Він також повідомив, що МВФ готовий до подальшого тісного співробітництва з Києвом щодо будь-яких можливих коригувань проекту закону про пенсійне забезпечення, необхідних для досягнення цілей реформи. Днем раніше нещодавно призначений представник МВФ в Україні Йоста Люнгман  в інтерв’ю порталу liga.net заявив, що зараз Україна «проходить критичний момент», і її владі дуже важливо «не зупинятися і переходити на інший рівень – до реформ, які скеровані вже не на стабілізацію економіки, а на її зростання у майбутньому». Він також поінформував, що місія МВФ для оцінки успіхів України наразі не приїде: «У нас немає конкретних дат. Ми постійно контактуємо з урядом та Національним банком, обговорюємо імплементацію програми, зі строками прибуття місії визначимося пізніше». А немає місії – немає й кредиту.

Тим часом, з фінансами у  України зараз не так критично – завдяки успішному розміщенню Міністерством фінансів єврооблігацій на 3 мільярди доларів під 7,375% річних з 15-річним терміном погашення, яке, як ми вже писали, стало першим успішним випуском євробондів з часу економічної кризи та початку російської агресії 2014 року, а також реструктуризації українських запозичень на межі дефолту у 2015 році. Кошти від цього розміщення в сумі 1,6 млрд. доларів вже витрачено на достроковий викуп єврооблігацій України з погашенням у 2019 та 2020 роках, згоду на який Міністерство фінансів отримало від інвесторів 18 вересня, а решта вже надійшла на українські бюджетні рахунки. «Як міністр фінансів можу сказати: повернення на зовнішні ринки позик зняло ризик дефолту у 2019 році», - заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк. І це правда.

Якщо ж говорити про різноманітні рейтинги конкурентоздатності, що були оприлюднені минулого тижня, то для України вони стали «змінним успіхом». Так, Україна за рік змогла покращити на 4 позиції своє місце у глобальному рейтингу конкурентоспроможності, який складають експерти Всесвітнього економічного форуму – і це, безперечно, вагоме досягнення. Якщо ж подивитися на місце України в цьогорічному рейтингу – 81 з 137 між Бразилією та Бутаном, то не таке це вже й досягнення, особливо якщо врахувати, що сусіди України – Польща та Росія перебувають відповідно на 39 та 38 місцях, а Естонія, що колись була частиною СРСР, увійшла в першу тридцятку рейтингу, то не таке це вже й досягнення. А ось справжнім успіхом є позиція України в глобальному рейтингу розвитку людського капіталу від того ж Світового економічного форуму – 24-та зі 130 країн! У цьому рейтингу Україна зі своїм балом 71,27 обігнала всіх своїх сусідів, за винятком Росії. Так, Польща має в ньому 69,61 бала, Угорщина – 66,4, Словаччина – 67,14 бала. Якщо поглянути на основні критерії оцінки, то найвищі бали (99,98 і 100) Україна отримала за грамотність та освіченість кадрів, а також за можливості для їхнього розвитку. Україна також увійшла до першої десятки найвищих балів за рівень поширення середньої освіти та кількість працівників з неповною зайнятістю. Натомість найнижчі оцінки було отримано за високий рівень безробіття, низький рівень зайнятості у технологічних виробництвах та кількість людей, які отримують професійно-технічну освіту. В той же час у двох інших оприлюднених минулого тижня рейтингах, які дуже важливі для бізнесу, позиція України просто незадовільна. Так, у рейтингу країн за рівнем економічної свободи за версією інституту Фрайзера, що складався за даними 2015 року, Україна посіла 149 місце зі 159 можливих, обігнавши лише Іран, Чад, М'янму, Сирію, Лівію, Аргентину, Алжир, Конго, Центральноафриканську Республіку та Венесуелу. А у рейтингу Всесвітнього економічного форуму з якості дорожнього покриття Україна взагалі опинилася на 137 місці зі 144 країн світу.

Ще однією важливою подією минулого тижня, що має безпосередній вплив на економіку України, стала чергова девальвація національної валюти. Протягом минулого тижня курс гривні до долара на міжбанківському валютному ринку зріс з 26,31 25 вересня до 26,64 грн за долар у п’ятницю, 29 вересня. Через високий попит на іноземну валюту гривня могла знецінитись і більше, але курс стримував Національний банк через продаж валюти на спеціальних аукціонах – 28 вересня банкам було продано 36,4 млн. доларів при загальному обсязі заявок у 38 мільйонів доларів. Зросла вартість валюти і на готівковому ринку – з 26,40 грн. за долар до 26,62 грн. за долар. Серйозний тиск на гривню чинить великий попит та спекулятивна складова, яка завжди «вмикається» при істотних коливаннях курсу. На цьому фоні інформація від Нацбанку про можливу зміну прогнозу зростання інфляції через ріст цін на продукти харчування, а також прогноз Міністерства економічного розвитку та торгівлі про курс гривні у 29,7 грн за долар США виглядають більш ніж реально. А от заяви прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана про високу інвестиційну привабливість та очікуване безпрецедентне в Європі зростання економіки, особливо з урахуванням позицій України в рейтингах конкурентоспроможності та економічної свободи, викликають реакцію з точністю до навпаки.

На завершення нинішнього огляду – кілька позитивних новин. За інформацією ІТ-комітету Європейської бізнес-асоціації, оприлюдненою 29 вересня, за першу половину 2017 року обсяг експорту з України комп’ютерних та інформаційних послуг збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 18,3% - до 1,256 млрд. доларів, а за темпами зростання виручки ІТ-галузь посіла третє місце в структурі української економіки після агропромислового комплексу та металургії. Газета Financial Times у своєму матеріалі відзначила скорочення обсягу іноземних інвестицій після 2014 року майже втричі, але зауважила, що тепер основна їх частина скеровується на захід України, і завдяки цьому Львів вже наздогнав Київ за обсягом іноземних інвестицій. Йдуть кошти і в інші міста Західної України – 29 вересня було урочисто відкрито другий завод з виробництва кабельних мереж для автомобілів німецької фірми Leoni.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1