Україна в цифрах: 24-28 липня

Зростання економіки, авіаційні війни, банківські перипетії та нові маршрути – тиждень 24-28 липня для економіки України 

Україна в цифрах: 24-28 липня

Минулий тиждень для української економіки запам’ятається відомостями про зростання економіки за перше півріччя поточного року та оптимістичними прогнозами на майбутнє, стартом війни проти вільної конкуренції на авіаційному ринку, суперечливими новинами з банківської системи та оголошеннями про відкриття нових транспортних маршрутів до Європи.

Про ріст валового внутрішнього продукту Українни у першому півріччі 2017 року на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року оголосило Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Експерти міністерства заявили, що зростання дає привід до оптимізму – на їхню думку, зростання споживчої активності при збільшенні рівня заробітних плат, рості цін на світових ринках металу, залізної руди, мінеральних добрив та кукурудзи в комплексі зумовлять позитивну динаміку в окремих галузях реального сектору економіки за січень-вересень 2017 року. Натомість зростання реального сектора, на думку експертів Мінекономіки, буде частково знівельоване стриманішою динамікою сфери послуг, через що за підсумками січня-вересня зростання ВВП сповільниться. Натомість на довгострокову перспективу міністерство прогнозує економічне зростання та фінансову стабільність – на їхню думку, у 2028 році номінальний ВВП складе 6,435 трильйона гривень, а рівень інфляції – 4%. У 2018 році Мінекономіки прогнозує інфляцію на рівні 9,5%, у 2019 році – 6,5%, а у 2020 році – 5,5%.

Але, щоб позитивні прогнози справдилися, економіка має працювати. А працювати її заохочують не урядові директиви чи розпорядження президента, а конкуренція, яка у вільному світі є основним рушієм прогресу. Натомість останні події у сфері цивільної авіації вкотре засвідчили, що із цивілізованою конкуренцією в Україні все погано. Відмова найбільшого європейського авіалоукостера – Ryanair від раніше анонсованих польотів в Україну через непоступливість керівництва київських аеропортів «Бориспіль» та «Жуляни» надихнула українського національного авіаперевізника – «Міжнародні авіалінії України» на справжню війну на захист від конкуренції. Авіакомпанія подала серію судових позовів до Міністерства інфраструктури України, які вимагають скасувати контракт Ryanair з державним міжнародним аеропортом «Львів», заборонити міністерству сприяти роботі Ryanair в Україні, а також виплатити «Міжнародним авіалініям України» 20 мільйонів гривень – за збитки, які компанія отримала внаслідок зниження цін квитків на свої перельоти з українських аеропортів до позначки, яка дає можливість адекватно конкурувати з лоукостерами.

Окрім того, авіакомпанія «МАУ» звернулася до Генеральної прокуратури із заявою про вчинення міністром інфраструктури Володимиром Омеляном та генеральним директором аеропорту «Львів» Тетяною Романовською дій, що можуть бути кваліфіковані як кримінальний злочин, а саме, надання знижок новим перевізникам на сервіс рейсів у Львові та підписання меморандуму з Ryanair, у якому закладено нібито дискримінаційні для інших перевізників умови обслуговування. Подані національним авіаперевізником заяви змусили міжнародний аеропорт «Львів» публічно звернути увагу на те, що «МАУ» отримують у Львові знижки на аеропортові збори та наземне обслуговування у 70% як на нові, так і на існуючі рейси, а звинувачення у неможливості застосування передбачених загальними правилами аеропорту «Львів» знижок», як мінімум, нелогічні – оскільки при буквальному слідуванні вимогам правил аеропорту авіакомпанії потрібно надавати знижку на наземне обслуговування в 50% замість знижки у 70%, яку «МАУ» отримує у Львові зараз. Звичайно ж, суди, слідство  та українська влада уважно вивчать усі звинувачення та, напевно, ухвалять справедливе рішення. Натомість сам факт цього приватного «наступу на конкуренцію» навряд чи заохочуватиме як авіакомпанії, так і фірми з інших галузей економіки приходити в Україну та інвестувати кошти у виробництво чи інший бізнес. Особливо якщо врахувати, що відносини між бізнесом і владою в Україні залишаються непростими – за інформацією бізнес-омбудсмена Альґірдаса Шемети, кількість скарг бізнесменів на дії влади у другому кварталі 2017 року зросла на 12% та 39% порівняно з аналогічними періодами 2016 та 2015 року. Значно зросли скарги на силові та контрольні органи, зважаючи на численні обшуки приватних компаній в Україні – так, на дії Служби безпеки України кількість скарг зросла на 60%, на Національну поліцію – на 23%, на інші контрольні органи – на 25%. Кількість скарг на роботу Міністерства юстиції зросла на 38%.

Суперечливі події відбувалися минулого тижня і у банківському секторі. Схоже, в Україні відновиться «з попелу» ще один ліквідований банк – Вищий адміністративний суд України підтримав рішення попередніх судів та залишив у силі скасування постанови Національного банку України про неплатоспроможність банку «Хрещатик». Щоправда, рішення судів не відповідають на запитання, як виконуватиме операції та свої зобов’язання відновлений таким чином банк і що робити з як вже компенсованими державою, так і «підвішеними» як кредиторська заборгованість коштами клієнтів, що не підлягали компенсації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Відкладено вихід з України російських банків, що потрапили під санкції за агресію – Національний банк України відмовив бізнесменам російського походження Саїду Гуцерієву та Григорію Гусельникову в згоді на придбання «Сбербанку», який нині належить «Сбербанку Росії», а українському народному депутату Максиму Микитасю та бізнесмену Павлові Фуксу – у купівлі «Промінвестбанку», який нині належить російському «Внешекономбанку». В українській банківській системі залишається 12 проблемних банків – саме стільки банків після 11 липня не виконали вимогу Національного банку збільшити свій капітал до мінімально допустимого значення у 200 млн. гривень – а значить, «чистка» банківської системи триватиме.

На завершення ж відзначимо, що минулого тижня бізнес в Україні розвивався за рахунок транспортних перевезень. Міжнародний сервіс таксі Uber розпочав роботу в Запоріжжі, яке стало шостим українським містом присутності компанії. Збільшуються потужності залізничних пасажирських перевезень до Європи – з 24 серпня «Укрзалізниця» запускає другий швидкісний поїзд Київ-Перемишль із зупинками у Вінниці, Тернополі та Хмельницькому, який дозволить мешканцям цих міст швидко та зручно діставатися до Польщі. На український ринок прийшов один із найбільших автобусних перевізників Європи- німецький Flixbus, який з 27 липня стартував автобусні рейси з Києва, Рівного та Житомира до польських Кракова і Катовіце та чеських Праги, Острави та Брно.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1