Україна в цифрах: 6-9 червня

Share

Скорочений післясвятковий тиждень 6-9 червня для економіки України запам’ятається прискоренням інфляції на фоні зміцнення гривні, рекордним хабарем у 5 мільйонів доларів готівкою, гучною справою про виведення за кордон 12 мільярдів гривень, призначених на рефінансування банків, та черговою валютною лібералізацією.

За інформацією Державної служби статистики, у травні інфляція в Україні прискорилася на 1,3%, а в річному вимірі – до 13,5% з 12,2% у квітні. Національний банк України пояснює прискорення інфляції подорожчанням продуктів харчування, тютюнових виробів та житлово-комунальних послуг. Фактична інфляція в травні як у місячному, так і в річному вимірі виявилася вищою за прогноз Нацбанку. За інформацією НБУ, вагомий внесок у прискорення інфляції був зроблений зростанням адміністративно регульованих цін і тарифів, яке прискорилося до 28,1% порівняно з минулим роком завдяки підвищенню на 11,4% тарифів на водопостачання у травні. Пришвидшення ж росту цін на тютюнові вироби до 40,8% порівняно з минулим роком було пов’язане з проблемами з їхньою дистрибуцією. Враховуючи тенденцію, Нацбанк вже попередив, що за результатами 2017 року інфляція в Україні перевищить прогнозні рівні. Цікаво, що інфляція зростає, незважаючи на зміцнення національної валюти – за минулий тиждень на міжбанківському валютному ринку котування долара США знизились із 26,27 до 26,1 гривні за долар, а курс купівлі готівкового долара знизився нижче позначки в 26 гривень.

Зміцненню української національної валюти могла непрямо «посприяти» вдала спеціальна операція Генеральної прокуратури та Служби безпеки України, в ході якої 7 червня було вилучено рекордну суму хабаря – 5 мільйонів доларів США готівкою. Цю велику як за обсягом, так і вагою купюр суму отримала тимчасовий адміністратор одного з українських банків-банкрутів, яка вимагала ці гроші від колишніх власників банку за те, що вилучить з банку деякі «незручні» документи, а також не перешкоджатиме їм виводити з банку цінні активи через продаж за заниженими цінами. Трохи пізніше українські медіа з’ясували особу затриманої – ним виявилася працівник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена Фондом на ліквідацію банку «Форум», яка до призначення у цей банк ліквідувала ще 4 невеликих банки. Викриття такого великого хабаря у сфері очищення банківської системи України від проблемних банків стало яскравим наочним поясненням  того, чому переважна більшість неплатоспроможних банків передавалася на ліквідацію практично порожніми, в результаті чого увесь тягар виплат гарантованого державою відшкодування вкладів ліг на державний бюджет через спецоблігації внутрішньої державної позики для кредитування Фонду гарантування вкладів фізосіб та аналогічних за ціллю кредитів Нацбанку, а клієнти-юридичні особи назавжди попрощалися із залишками на рахунках у банках-банкрутах. За поданням слідства суд вже обрав підозрюваній ліквідаторці запобіжний захід у вигляді взяття під варту та визначив їй заставу в 130 мільйонів гривень, що вище за заставу в справі голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Але, на жаль, це не вирішує питання наповнення бюджету Фонду гарантування вкладів фізосіб, який і так вже отримав чимало кредитів від Нацбанку – 8 червня Нацбанку навіть довелося суттєво пом’якшити умови видачі кредитів для фонду, згідно з якими фонд може за 15 днів до закінчення терміну кредиту внести подання про зміну його умов та тим самим збільшити термін користування кредитом.

До речі, у самого Національного банку також з’явилися проблеми. 9 червня українська газета «Дзеркало тижня» опублікувала матеріал про масштабне виведення коштів з українських  банків через кореспондентські рахунки в австрійських банках, згідно з яким лише через один Meinl Bank AG протягом 2011-2015 років за межі України було виведено більш як 400 мільярдів гривень. Трохи раніше, 6 червня, міжнародний проект з розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP опублікував інше журналістське розслідування, яке засвідчує, що у 2015-2016 роках Приватбанк видав більш як 1 мільярд доларів харківським компаніям, які контролювалися особами, пов’язаними з попереднім власником банку Ігорем Коломойським, причому на 185 млн. доларів з цієї суми банку не була надана застава, а всі ці компанії були ліквідовані у січні 2017 року. Офіційно ж претензії до Нацбанку наразі скромніші – за інформацією Інтернет-видання «Фінбаланс» з посиланням на постанову Солом’янського райсуду Києва від 31 травня 2017 року, Національне антикорупційне бюро України підозрює Нацбанк у співучасті в розтраті 12 мільярдів гривень рефінансування. За матеріалами суду, бюро встановило цей факт у рамках розслідування виведення 87 млн. доларів з ліквідованого «Дельта-банку». За даними слідства, у шахрайстві взяли участь 9 банків-банкрутів, а виведення коштів під виглядом погашення кредитних боргів відбулося через вже згаданий Meinl Bank AG, а також банківські установи Австрії, Ліхтенштейну та Люксембургу. Є питання і до голови НБУ Валерії Гонтаревої – Національне агентство з питань запобігання корупції вирішило провести повну перевірку її майнових декларацій за 2015 та 2016 роки.

На завершення цього огляду – кілька позитивних новин. Золотовалютні резерви українського Нацбанку протягом травня 2017 року збільшились на 3% – до 17,618 мільярда доларів порівняно з квітнем. Зростання резервів відбулося без зовнішнього фінансування завдяки сприятливій ситуації на світових сировинних ринках, що дозволило Нацбанку купувати валюту у експортерів – так, протягом травня чиста купівля валюти НБУ склала 521,2 млн. доларів.  Притік валюти дозволив без проблем для резервів обслуговувати платежі за зовнішніми боргами. Спрощено умови інвестування українського бізнесу за кордон – відтепер підприємства можуть вкладати у закордонні проекти не 50 тисяч доларів на місяць, а до 2-х млн. доларів в еквіваленті за один рік на підставі індивідуальної ліцензії Нацбанку. Інвестиції менше 50 тис. доларів погоджуються Національним банком за спрощеною процедурою та мінімальним переліком документів. В Україні стало менше на один державний банк – 8 червня Фонд держмайна України та китайська товарна біржа Bohai Commodity Exchange підписали угоду про купівлю 99,9% акцій Українського банку реконструкції та розвитку. Цей пакет китайська біржа купила на аукціоні за стартовою ціною – 82,827 млн. гривень. Банківська система України продовжує прибуткову роботу – за січень-квітень працюючі банки отримали чистий прибуток у 9,418 млрд. гривень, тоді як у цей же період минулого року чистий збиток системи склав 11,536 мільярда гривень. Зростає інвестиційна привабливість України – за даними опитування Німецько-Української промислово-торговельної палати, 68% німецьких компаній планують подальші інвестиції в Україну, а 78% бачать чіткі передумови для зростання економіки. Німецькі підприємства позитивно оцінюють кон’юнктуру ринку в Україні та чекають пожвавлення як в економіці країни в цілому, так і в окремих її галузях. 

За матеріалами Wschodnik