Минулий тиждень для української економіки запам’ятається початком роботи місії Міжнародного валютного фонду, від результатів якої залежить надання Україні чергового траншу розширеного фінансування, забороною російських соціальних мереж та фінансових програм, якими користувалось чимало українців та українських бізнесів, інформацією про валовий внутрішній продукт у першому кварталі та успіхами в окремих галузях економіки.
Чергова місія ключового кредитора України – Міжнародного валютного фонду розпочала свою роботу 16 травня. Серед питань, які мають бути нею обговорені – впровадження пенсійної реформи, зміни у податковій та митній політиці, прогрес у відшкодуванні податку на додану вартість та виконання державного бюджету. Пенсійна реформа є ключовим маркером, без якої надання чергового траншу неможливе – ще у квітні після надання мільярдного траншу МВФ заявляв, що Україна не може дозволити собі баритися із всеосяжною пенсійною реформою, в тому числі шляхом підвищення ефективного пенсійного віку. Місія працюватиме до 25 травня, але вже зараз виглядає, що пенсійне питання стане наріжним каменем для подальшого кредитування – українські медіа з посиланням на наближені до уряду джерела стверджують, що МВФ відмовляється узгоджувати ініціативи уряду України щодо «осучаснення» пенсій з 1 жовтня та скасування податків на пенсії пенсіонерів, що працюють, але дискусії з цього приводу тривають. Таким чином, раніше озвучені мрії українських урядовців про черговий транш розширеного фінансування вже у травні навряд чи здійсняться. А от прогнози рейтингового агентства Standard&Poor’s більш реальні – його аналітики передбачають, що наступні транші допомоги від західних донорів можуть бути отримані Україною у другій половині 2017 року за умови досягнення прогресу у проведенні ключових земельної та пенсійної реформ. Фактично це ж підтвердили і представники місії, які на зустрічі з міністром фінансів України Олександром Данилюком та представниками Європарламенту наголосили, що п’ятий транш стане доступним Україні лише за умови продовження структурних реформ у відповідності з підписаним меморандумом про співробітництво.
Найбільш ж резонансною новиною економічного життя України став указ Президента від 15 травня про запровадження персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), який започаткував перерозподіл українського ринку соціальних та ділових ІТ-сервісів. Адже серед компаній, які потрапили до санкційного списку – популярні соціальні мережі «ВКонтактє» та «Однокласники», поштові та пошукові сервіси mail.ru і yandex.ru, а також виробники ділового та антивірусного програмного забезпечення «1С», «Лабораторія Касперського» та «Доктор Веб». Указ та передбачене ним блокування доступу українських користувачів до сервісів викликав бурхливі дискусії в суспільстві, адже фактично зачіпає інтереси багатьох українців – так, сервіси «Вконтактє» та mail.ru разом з Yandex посідали 3-5 місця за відвідуваністю в українському сегменті Інтернету, чимало користувачів використовували ліцензійні російські антивіруси, а бухгалтерська програма «1С» взагалі використовується у 300 тисячах українських підприємств, що складає близько 80% українського малого бізнесу. Незважаючи на наданий указом час до 1 червня, вже у перший день набуття чинності указу Інтернет-провайдери та оператори зв’язку розпочали технічне блокування заборонених ресурсів, причому першими заборону реалізували оператори з російським корінням – «Водафон-Україна», що є «донькою» російської МТС, та «Київстар», що входить до групи «Веон» львів’янина та олігарха з потужними бізнес-інтересами в Росії Михаїла Фрідмана.
Санкції наносять відчутного удару російському Інтернет-бізнесу – втрати лише «Яндекса» від заборони доступу до українських користувачів, за його підрахунками, можуть скласти 124,4 млн. доларів США. Водночас втрати понесе і український бізнес: комусь буде потрібно терміново купувати інше антивірусне рішення через неможливість отримати оновлення «Касперського» чи «Доктора Веба», шукати нову бухгалтерську програму та переводити на неї бухоблік, відмовляючись від такої комфортної «1С» або ж освоювати нові рекламні майданчики через падіння продажів за допомогою груп у «ВКонтактє». Натомість в умовах війни це рано чи пізно треба було зробити – і краще перевести все на підставі українського указу, ніж боротися з наслідками можливого знищення чи спотворення даних. Болюче, але необхідно.
З інших економічних новин тижня варта уваги статистика: за даними Державної служби статистики, реальний ВВП у першому кварталі 2017 року зріс порівняно з аналогічним періодом на 2,4%, але зменшився на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. За 2016 рік, згідно з уточненими даними, реальний ВВП зріс на 2,3% порівняно з 2015 роком. Позитивною є статистика автовиробництва – за перші 4 місяці поточного року в Україні було вироблено 2064 транспортних засоби, що на 91,8% більше, ніж за такий же період 2016 року. Минулого тижня в Україні було зафіксовано новий рекорд експорту зернових – 39,142 мільярда тонн. За інформацією прес-служби Міністерства аграрної політики, такого результату вдалося досягти за рахунок збільшення експорту ячменю, якого на зовнішні ринки було поставлено 5,14 мільйона тонн. Наближення безвізового режиму з Євросоюзом активізує транспортне сполучення з Європою – 12 червня розпочне курсувати новий поїзд за маршрутом Ковель-Хелм, а польська PKP Intercity запускає два нових сполучення з Варшави до Хелма і Перемишля, аби забезпечити зручне стикування з українськими поїздами Ковель-Хелм та Перемишль-Київ. У свою чергу, найбільший європейський лоукостер Ryanair переносить перший рейс зі Львова до німецького Мемінгена з 29 жовтня на 6 вересня через великий попит пасажирів на маршрут. В Україну приходить новий бізнес – сировинний трейдер Trafigura відкрив свій офіс у Києві та готується торгувати газом, а на ринок телекомунікацій хоче зайти найбільший світовий віртуальний мобільний оператор LycaMobile, керівники якого вже провели зустріч з представниками Національної комісії з питань зв’язку та інформатизації та компанії «Укртелеком», з чиїм мобільним бізнесом «ТриМоб» буде підписано угоду про партнерство. І на завершення – Україна посіла 38-ме місце у світі за кількістю користувачів смартфонів з більш як 10 мільйонами власників розумних телефонів.