Україна в цифрах: 10-14 квітня

Відставка голови Нацбанку, зростання корупції, позитивні закони та очікування активності – тиждень 10-14 квітня для економіки України.

Україна в цифрах: 10-14 квітня

Головною новиною минулого тижня перед Великодніми святами для української економіки стала відставка голови Національного банку України Валерії Гонтарєвої. Те, про що неофіційно говорили як у владі, так і в бізнесі більш як місяць, отримало офіційне підтвердження у понеділок, 10 квітня – Валерія Гонтарєва офіційно сповістила на прес-конференції, що подала президентові України заяву про звільнення з посади.

Відповідно до домовленостей з міжнародними фінансовими організаціями та тривалістю процедур з перепризначенням, новий голова Національного банку України має бути призначений за місяць – до 10 травня. Хто ним стане – наразі питання відкрите: медіа та експертні кола обговорюють різноманітні кандидатури. Натомість головний український кредитор – Міжнародний валютний фонд вважає, що головою Нацбанку дуже важливо призначити незалежного професіонала, який буде здатний продовжити реформи після звільнення Валерії Гонтарєвої. Саме таку заяву зробив 11 квітня постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше. Характеризуючи роботу Гонтарєвої на нинішній посаді, Жером Ваше наголосив, що її слід похвалити за успіхи, досягнуті в укріпленні НБУ як професійної та незалежної установи, очищенні банківської системи та дбайливому управлінні грошово-кредитною політикою, а також за досягнення у зниженні інфляції та відновленні валютних резервів. Щоправда, із цією оцінкою не погоджуються деякі українські народні депутати – так, міжфракційне об’єднання «Депутатський контроль» наполягає на проведенні незалежного розслідування діяльності голови Нацбанку із залученням американського детективного агентства Kroll. На думку депутатів, у період роботи Гонтарєвої внаслідок непередбачуваних дій регулятора та резонансних ліквідацій банків в Україні значно погіршився бізнес-клімат та банківська система, а українські правоохоронні органи не зможуть провести об’єктивне та всебічне слідство. Нагадаємо, що минулого тижня директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник поділився деталями справи, за якою відбулися обшуки в Нацбанку і яка стосується багатомільйонного рефінансування українських банків, більша частина сум якого виходила за межі України. Щоправда, на прес-конференції сама Валерія Гонтарєва назвала цю справу «безпідставними інсинуаціями», запевнивши, що під час роботи її команди кошти рефінансування банків не могли виводитися за кордон, а неповернені кредити рефінансування надавалися ще з 2008 року без належної застави.

Підсумовуючи майже трирічну роботу Валерії Гонтарєвої на посаді голови Нацбанку, експерти та медіа відзначають позитив та негатив у її роботі приблизно порівну. До успіхів відносять безкомпромісне очищення банківського сектора від проблемних банків, внаслідок якого кількість діючих українських банків скоротилася більш ніж удвічі, безболісну для ринку націоналізацію найбільшого, найіноваційнішого та найбільш проблемного банку – Приватбанку, відмову від фіксованого курсу гривні, змушення банкірів відкрити кінцевих власників українських банків, налагодження роботи з МВФ та внутрішню оптимізацію роботи НБУ. До негативу ж відносять значну девальвацію гривні, коли її курс до долара впав з 12 до 27 гривень через відмітку 40 гривень, наджорсткі адміністративні обмеження на валютному ринку, неналежний банківський нагляд при очищенні банківського сектора, що якраз і дав змогу проблемним банкам виводити кошти, а також безпрецедентну емісію гривні, яка була потрібна в тому числі і для компенсації збитків вкладників від виведення банків з ринку.

Хай там як, але час для відставки Валерія Гонтарєва вибрала вдало – очищення банківського сектору практично завершено, у березні спостерігалося значне зростання депозитів (3,4%), в лютому – зростання активів банків на 2,4%, а облікова ставка минулого тижня була знижена до найнижчого з початку кризи 2014 року рівня в 13% річних. Та й на заяву про відставку голови Нацбанку валютний ринок відреагував не так, як зазвичай на такі події – курс гривні до долара на міжбанківському валютному ринку минулого тижня зафіксувався на рівні 26,99, а на готівковому ринку знизився в середньому до 26,5 за долар.

Друга за важливістю для ринку та інвестиційного клімату України новина була негативною. Компанія Ernst&Young оприлюднила результати світового дослідження EY Fraud Survey, згідно з якими Україна вийшла на перше місце за поширенням корупції серед 41 країни Європи, Близького Сходу, Африки та Індії. Це означає, що за останні два роки в Україні істотно погіршилася ситуація з корупцією – адже за підсумками цього ж дослідження у 2015 році Україна була сьомою серед найбільш корумпованих країн. Зокрема, у 2017 році кількість респондентів, які вважають, що хабарництво та корупція широко поширені в країні, склала 88%. У резюме дослідження вказано, що відсутність економічного зростання і поліпшення бізнес-клімату в Україні в комбінації з відсутністю ефективної системи покарання може підштовхнути бізнесменів до порушення етичних норм. «Так, щоб допомогти бізнесу вижити, принаймні 37% респондентів готові запропонувати грошову винагороду в обмін на укладення або продовження контракту», - наголошено в прес-релізі за підсумками дослідження. На думку Ernst&Young, для виправлення ситуації в Україні необхідно істотно посилити заходи боротьби з корупцією, важливими компонентами якої повинні стати незалежність судової системи, запобігання конфлікту інтересів і прозорі практики корпоративного управління в державному секторі. «Закликів до етичної поведінки з боку керівництва може бути недостатньо. Необхідні конкретні дії та показові приклади особистої відповідальності на найвищому рівні», - наголошують у компанії.

Тим не менше, минулого тижня в Україні були і позитивні новини. Дві з них дала Верховна Рада, яка 13 квітня ухвалила закон про ринок електроенергії в Україні. Цей закон впроваджує на ринку електрики норми Третього енергопакету ЄС, у тому числі у справі розділення компаній за напрямками розподілу та передачі електроенергії, дозволяє кінцевим споживачам обирати постачальника електроенергії та визнає повноправними учасниками ринку трейдерів, які можуть перепродувати електрику. Ще одним позитивним законом стали зміни у законодавство щодо поліпшення умов будівельної діяльності, які передбачають зменшення кількості погоджень та експертиз при веденні будівельних робіт. Ще одним позитивом стали результати опитування українського бізнесу, проведені Національним банком у першому кварталі – згідно з ними, українські підприємства суттєво поліпшили свої очікування з пожвавлення ділової активності в Україні. Зокрема, українські виробники поліпшили свої прогнози щодо загальних обсягів реалізації продукції та фінансово-економічного стану підприємств, а також відновили очікування щодо збільшення кількості працівників. А ще – у першому кварталі 2017 року Україна експортувала в 9 разів більше цукру, ніж у січні-березні 2016 року, або 267,4 тисячі тонн…

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1