Ситуація з ключовим на сьогодні питанням для української економіки – відновленням кредитування України Міжнародним валютним фондом нині найкраще характеризує народна приказка «Наша пісня гарна й нова, ми почнемо її знову». У порядку денному засідань Ради директорів МВФ «українське питання» відсутнє до кінця березня, офіційний речник фонду Джеррі Райс стабільно запевняє, що МВФ розраховує повідомити нову дату засідання з третього перегляду програми розширеного фінансування найближчим часом, а українські урядовці вже уникають публічних заяв щодо конкретних термінів отримання траншу.
Нагадаємо, що 19 березня стався безпрецедентний випадок за всю історію взаємовідносин України та МВФ – фонд несподівано відклав на невизначений термін призначений на 20 березня розгляд питання про виділення Україні відкладеного кілька разів і такого бажаного траншу кредиту розширеного фінансування на 1 мільярд доларів. За офіційною інформацією як українського Міністерства фінансів, так і МВФ, причиною відкладення розгляду «українського питання» є ухвалене минулого тижня Радою національної безпеки та оборони і затверджене указом президента України рішення про повне припинення товарообігу з непідконтрольними Україні районами Донецької та Луганської областей. Мінфін стверджує, що перенесення термінів розгляду викликано «виключно потребою в уточненні розрахунків економічних наслідків заходів, застосованих Україною у відповідь на блокаду і захоплення українських підприємств на непідконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей, а також у зв'язку з визнанням російською стороною документів, виданих на цих територіях». Національний банк України запевнив, що Україна знаходиться в програмі співпраці з МВФ, та оновив макроекономічні прогнози з урахуванням ефекту торгівельної блокади непідконтрольних територій. Президент України Петро Порошенко прямо назвав відкладення траншу МВФ наслідком розпочатої ще з грудня 2016 року блокади торгівлі з непідконтрольними територіями та «впливом політичних ризиків». Натомість речник МВФ Джеррі Райс на традиційному четверговому брифінгу 23 березня зауважив, що у перенесенні засідання нічого надзвичайного нема. «Це не є чимось надзвичайним, що ми переносимо дати засідань. Таке трапляється і не є чимось особливим. В Україні змінилася ситуація, і ми обговорюємо ці зміни з владою в конструктивний спосіб. Ми очікуємо, що зможемо оголосити нову дату засідання Ради директорів найближчим часом», – заявив він. Хай там як, але наразі терміни відновлення співпраці з МВФ не визначені – з 23 березня в Україні розпочала роботу технічна місія фонду. Серед ключових її питань є оцінка концепції реформування Державної фіскальної служби, але не виключено, що вона буде долучена і до оцінки питань, які впливатимуть на позицію МВФ щодо виділення траншу.
Тим часом, макроекономічна ситуація в Україні стала більш песимістичною. Так, за даними Державної служби статистики, у лютому поточного року в Україні скоротилося промислове виробництво – на 2,6% порівняно з січнем 2017 року та на 1,7% порівняно з лютим 2016 р. Через зменшення виробництва сталі в січні-лютому поточного року до мінімального з травня 2015 року рівня у 3,8 млн. тонн та подальшою тенденцією до скорочення Україна в лютому вийшла з ТОП-10 світових виробників сталі. Зростає зовнішній борг України – за інформацією Міністерства фінансів, за січень 2017 року державний та гарантований державою борг виріс у доларовому еквіваленті на 0,3% – до 71,21 мільярда доларів завдяки фінансуванням витрат бюджету за рахунок запозичень та першій хвилі докапіталізації державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку».
У свою чергу, українське Інтернет-видання «Економічна правда» з посиланням на свої джерела повідомило, що уряд розглядає два сценарії розвитку економіки України з урахуванням наслідків блокади непідконтрольних територій – песимістичний та дуже песимістичний. За першим сценарієм темпи розвитку економіки у 2017 році сповільняться на 1,7%, інфляція прискориться на 1,8 відсоткових пункти, а курс гривні до долара США знизиться на 3 грн. до кінця року. Найгірший сценарій – це падіння ВВП на 2,5%, прискорення інфляції на 8,5 відсоткових пункти та падіння гривні до кінця року до 32 гривень за долар. Експерти цього ж видання також висловили версію, що уточнення макропоказників через блокаду непідконтрольних територій для МВФ не причина, а лише привід до призупинення розмов про гроші – справжніми причинами такого кроку є невизначеність з виконанням антикорупційних пунктів домовленостей про співпрацю (парламент не може визначитися з кандидатурою незалежного аудитора Національного антикорупційного бюро), висока імовірність змін в уряді після 14 квітня, коли виповнюється рік кабінету Володимира Гройсмана, та розмови про імовірну відставку голови Національного банку Валерії Гонтарєвої.
В контексті останньої версії дуже дивними виглядають дії, які минулого тижня відбулися з однією з найбільших в Україні компаній-агрегаторів інформації про підприємства з державних реєстрів – YouControl. Вранці 23 березня Служба безпеки України провела обшуки в офісі компанії та квартирах її топ-менеджменту за більш ніж серйозним звинуваченням – співпраці зі спецслужбами Російської Федерації. У всякому разі, у постанові суду на проведення слідчих дій вказано, що посадові особи YouControl причетні до продажу комп’ютерів, мобільних телефонів та програм російського виробництва, що є засобами негласного отримання інформації. Натомість після обшуків компанію звинуватили у продажі доступу до нелегальної бази даних, що була створена на основі інформації, яка нібито незаконно копіювалася з мереж українських державних структур. Дивною ж ситуація виглядає з огляду на те, що YouControl декларує своєю місією сприяння створенню прозорого бізнес-середовища та надає безкоштовний та вільний доступ журналістам і громадським активістам для проведення незалежних розслідувань та моніторингів.
Минулого тижня в українській економіці спостерігалися і позитивні новини. Насамперед це продовження економічної лібералізації – 23 березня парламент ухвалив зміни до законодавства, які скасовують обов’язковість використання печаток юридичними особами, відміняють необхідність дозволів на виготовлення і збут печаток та запроваджують адміністративну відповідальність за вимагання держорганом або органом місцевого самоврядування відбитка печатки на офіційному документі фірми. Другий крок лібералізації спрощує вивіз іноземної валюти – Національний банк дозволив вивозити з України валюту в сумі понад 10 тисяч євро на особу не тільки на основі документів про зняття готівки з валютних рахунків, а й квитанцій на купівлю цієї валюти в банку чи обмінному пункті. Ще одним позитивом стало те, що Україна посіла 5-те місце в світі за темпами розвитку електромобілів, випередивши США, Нідерланди та Японію – завдяки високому рівню купівлі електромобілів українцями, високими темпами розвитку інфраструктури для електрокарів та скасуванню ввізного мита на електромобілі.