Україна в цифрах: 6-10 березня

МВФ призначив дату, низька інфляція і дешевизна життя, прибутковість банків та інтерес інвесторів – тиждень 6-10 березня для економіки України

 

Україна в цифрах: 6-10 березня

Найпомітнішою новиною минулого тижня для української економіки стала конкретика від Міжнародного валютного фонду щодо відновлення кредитування України, яка прозвучала чи не вперше з початку року. Як повідомив офіційний речник фонду Джеррі Райс в ході традиційного брифінгу у Вашингтоні 4 березня, Рада директорів МВФ планує розглянути виділення Україні чергового траншу за програмою розширеного фінансування 20 березня.

За словами спікера, ключовим питанням у програмі співробітництва між Україною та фондом стане пенсійна реформа. «Якщо ви подивитеся на підтримку Міжнародним валютним фондом України, то побачите, що це найбільший прогрес, досягнутий за програмою за весь час. Головною метою програми є допомога уряду України і українцям в подоланні тих викликів, які стоять перед ними, а також вихід країни на шлях стійкого зростання. Ми вважаємо пенсійну реформу ключовою в налагодженні пенсійної системи. Метою реформи є поліпшення пенсійного забезпечення та вдосконалення самої системи», - зазначив він.

Водночас, коментуючи питання співпраці з МВФ, український прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що ключовими рекомендаціями фонду є не тільки реформа пенсійної системи, а й забезпечення вільного обігу земель. За його словами, в узгодженому оновленому меморандумі про співпрацю між Україною та фондом немає норми про підвищення пенсійного віку. Раніше Міністерство фінансів України наголошувало, що черговий мільярд доларів буде зараховано на поповнення золотовалютних резервів, а отже, на підтримку стабільності національної валюти. Натомість наразі українська гривня демонструє зміцнення і без траншу МВФ – її курс до долара США станом на кінець тижня на міжбанківському валютному ринку склав 26,8, а на готівковому ринку за долар давали 26,85-26,9 гривні, але продавали долари по 27-27,1 гривні за долар. Ситуація, що склалася, дала змогу Національному банку, як і в лютому, продовжити викуп іноземної валюти на спеціальних валютних аукціонах – лише у п’ятницю, 10 березня, такий аукціон був оголошений на 50 млн. доларів.

Разом зі стабільністю української гривні стабілізуються і інфляційні показники. За інформацією Державної служби статистики, рівень інфляції в Україні за лютий 2017 року склав лише 1%. За інформацією служби, ціни на продукти харчування в лютому зросли на 1,5%, а на одяг і взуття – знизилися на 2,8%. Щоправда, у своїй статті для газети «Дзеркало тижня» голова ради Національного банку Богдан Данилишин зауважив, що зниження темпів зростання споживчих цін відбулося не завдяки діям Нацбанку, а переважно стало наслідком кардинального падіння купівельної спроможності українського населення та відповідного зменшення пропозиції грошей на споживчому ринку. За його інформацією, через падіння реальних доходів населення у 2014-2015 роках відповідно на 11,5% та 22,3% уже за підсумками 2015 року українці почали виснажувати валютні накопичення, коли продаж валюти населенням перевищив купівлю на 1,5 млрд. доларів. За підсумками 2016 року перевищення продажу валюти над її купівлею склало вже 2,6 млрд. доларів, незважаючи на збільшення реальних доходів населення – щоправда, лише на 0,5%. Ці висновки підтверджують і тенденції 2017 року: у лютому українці купили валюти на еквівалент 186,8 млн. доларів, а ось продали майже удвічі більше – на еквівалент 272,7 млн. доларів. Відтік валютних депозитів з українських банків з початку 2017 року склав 206 млн. доларів, або 2,4% депозитного портфеля, а обсяг гривневих кредитів населенню в платоспроможних банках за цей же період зріс на 1,84 мільярда гривень, або на 2,5%.

Завдяки низькій купівельній спроможності населення Україна залишається однією з найдешевших країн світу – за даними американського Інтернет-порталу GoBankingRates, який поставив Україну у своєму рейтингу найдешевших країн світу на 24-те місце, купівельна спроможність українців на 71,9% менше купівельної спроможності мешканців Нью-Йорка (еталон для рейтингу). Вартість оренди житла менше на 91,1%, місцевих товарів і послуг – менше на 71,2% порівняно з Нью-Йорком. Аналітики порталу відзначають, що купівельна спроможність українців є однією з найнижчих серед учасників рейтингу найдешевших країн світу, а середній киянин витрачає на життя без урахування плати за житло в середньому 325 доларів на місяць.

У банківській системі минулого тижня були і позитивні, і негативні новини. За інформацією Національного банку, сумарний чистий прибуток платоспроможної частини українського банківського сектора у січні 2017 року склав 338 млн. гривень, тоді як у січні 2016 року система отримала чистий сумарний збиток у 890 млн. гривень. Прибутковість сектора була досягнута завдяки зростанням чистого процентного та комісійного доходів, а також прибутку від торговельних операцій, зниженню депозитних ставок та тому, що з 93 діючих банків прибутковими були 76. Водночас у державній частині банківської системи було не все добре: найбільший український банк – Приватбанк, що наприкінці минулого року був націоналізований, показав за січень збиток в 1,4 млрд. гривень. Окрім того, держава була змушена вкотре докапіталізовувати Ощадбанк та Укрексімбанк – 6 березня уряд вирішив збільшити капітал Ощадбанку на 5,4 млрд. гривень, а Укрексімбанку на 4,7 млрд. гривень через випуск 15-річних облігацій внутрішньої державної позики. 1 лютого уряд вже докапіталізовував ці банки відповідно на 3,5 млрд. гривень та на 3 млрд. гривень тим же способом, а сумарні витрати на докапіталізацію Ощадбанку в 2014-2016 роках склали 25,5 млрд. гривень, а Укрексімбанку – 17 млрд. гривень. Збільшення ж капіталу цим банкам потрібно для формування резервів під кредити, якість яких погіршилась у минулому році.

До речі, аналогічна ситуація спостерігається у сфері адміністрування податків – згідно з висновком Рахункової палати України, заборгованість зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету за 2014-2016 роки зросла майже в 4 рази – до майже 59 млрд. гривень станом на 1 січня, а заходи Державної фіскальної служби з управління податковим боргом було визнано неефективними і непрозорими. За даними палати, основна частина боргу сформована за рахунок податку на додану вартість, рентних платежів та податку на прибуток підприємств, а територіальні органи ДФС за вказаний період домоглися погашення лише 1% боргу. Схоже, цей звіт може викликати додаткові запитання до відстороненого голови ДФС Романа Насірова, який 6 березня був заарештований із можливістю внесення 100 млн. гривень застави та зараз перебуває у слідчому ізоляторі, оскільки і його адвокати, і Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила рішення про арешт.

Натомість, у недержавній сфері є трохи позитивних новин. Наприкінці минулого тижня в Україні почала ширитися неофіційна інформація про початок польотів з України найбільшого європейського лоукост-авіаперевізника Ryanair. Допитливі українці знайшли в коді веб-сайту компанії згадки про аеропорти «Жуляни» та «Львів», а деякі джерела навіть назвали перші маршрути нового оператора. Міністр інфраструктури України Володимир Омелян пообіцяв, що подробиці заходу «одного з найбільших європейських лоукостів» на український ринок будуть відомі публіці вже наступного тижня. А друга новина – американський стартап приватних перевезень Uber, який вже працює в Україні не тільки в Києві, а і в Одесі та Львові, визнав український ринок одним із пріоритетних для себе. Як повідомив в інтерв’ю інтернет-виданню «Ліга» керівник Uber в регіоні Європа, Близький Схід та Африка П’єр-Димитрій Гор-Коті, в Україну було інвестовано найбільше з країн Східної Європи, а вже найближчим часом компанія планує відкрити в Україні великий офіс.       

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1