Минулого тижня в Україні на фоні подальшого скорочення золотовалютних резервів, які станом на початок лютого зменшились на 0,6% до 15,445 мільярда доларів, знову активізувалися розмови про отримання кредиту Міжнародного валютного фонду для підтримки господарки. Однак, незважаючи на публічні компліменти українській владі від директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард, яка 9 лютого в інтерв’ю «Голосу Америки» назвала Україну прикладом ефективної співпраці між фондом і владою, грошей очікувати не доводиться – у порядку денному Ради директорів МВФ до 17 лютого «українське питання» відсутнє, а прем’єр-міністр Володимир Гройсман в інтерв’ю Reuters заявив, що уряд сподівається узгодити всі нюанси меморандуму з МВФ, який відкриє шлях до омріяного мільярда доларів кредиту, до кінця лютого.
Офіційна ж позиція МВФ щодо українського кредиту не змінилася – речник фонду Джеррі Райс на традиційному четверговому брифінгу у Вашингтоні, як і кілька тижнів тому, заявив, що фонд планує розглянути питання наступного траншу для України найближчим часом. За його словами, ключовим питанням надання кредиту, крім блоку з реформування судової системи, є пенсійна реформа, яка б мала забезпечити кращі пенсії та одночасно знизити бюджет Пенсійного фонду. За інформацією агентства «Українські новини», журналісти якого проаналізували проект нової редакції меморандуму, новий варіант пенсійної реформи не вимагатиме підвищення пенсійного віку, але натомість може збільшити стаж, необхідний для виходу на пенсію, до 35 років. Окрім того, для працедавців буде запроваджено додатковий податок на внески соціального страхування, а в перспективі буде скасовано солідарну пенсійну систему та всі без винятку спеціальні пенсії. Що ж до непенсійних питань, то у разі підписання нової редакції меморандуму Україна візьме на себе зобов’язання істотно обмежити спрощену систему оподаткування (повністю вона скасована не буде), скасувати до 1 квітня мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та сформувати законодавчу базу для роботи ринку землі, а також скасувати систему розстрочок в оплаті за житлово-комунальні послуги та зробити суворішими умови надання житлових субсидій. Проект меморандуму також передбачає подальше скорочення державних службовців та працівників бюджетних установ, зміну моделі корпоративного управління державними банками, а також надання доступу Державній фіскальній службі до банківських рахунків українців вже з грудня 2017 року. Нагадаємо, що ціна всіх цих зобов’язань – транш в 1 мільярд доларів, який має надійти на підтримку українських золотовалютних резервів та стабілізувати гривню на фоні мінімальної економічної активності.
З економічною активністю ж в Україні залишаються проблеми – через несприятливий діловий та інвестиційний клімат. І чергове підтвердження цьому надійшло 7 лютого з Великобританії. Міжнародний трибунал у Лондоні за позовом британської JKX Oil&Gas визнав факти порушення урядом України угоди з Великобританією про захист іноземних інвестицій та зобов’язав українську владу відшкодувати JKX майже 12 мільйонів доларів збитків від цих дій. І хоча міністерство юстиції України подало це рішення як свою перемогу, оскільки міжнародний арбітраж задовольнив менш як 5% позовних вимог британської компанії, ситуація дуже неприємна. І не тільки тому, що підставами для позову JKX стали зростання рентної плати за користування надрами, заборона на закупівлю газу всіма постачальниками, крім НАК «Нафтогаз України» та адміністративні обмеження Національного банку на валютному ринку. Підставою, яка, вочевидь, і послужила для задоволення судом претензій, стало тривале переслідування дочірнього підприємства JKX в Україні – Полтавської газонафтової компанії та її топ-менеджерів у рамках порушеної кримінальної справи про несплату податків, яка триває вже досить довго. Протягом 2016 та січня 2017 року за цією справою відбувалися кількаразові обшуки на підприємстві та у помешканнях топ-менеджерів компанії. Керівники Полтавської нафтогазової компанії зверталися за допомогою до посольств США та Великобританії і заявляли, що дії української влади проти компанії шкодять інвестиційному клімату України в цілому.
Минулого тижня про претензії до України заявив ще один інвестор – власники єврооблігацій Приватбанку, які в процесі націоналізації банку наприкінці минулого року були конвертовані у його капітал. Один із представників держателів «списаних» облігацій заявив про незаконність такого кроку з точки зору англійського права та припустив, що таке порушення іноземного закону може привести не тільки до судових справ проти Приватбанку та держави Україна, а й до того, що іноземні інвестори неохоче надаватимуть кредити державі та державним компаніям. Щодо другого з ним не можна не погодитися – враховуючи оприлюднену 7 лютого інформацію про розслідування Генпрокуратури розкрадання кредиту Світового банку на розвиток міської інфраструктури України, кредитувати Україну зараз, крім Міжнародного валютного фонду, навряд чи хтось буде. А от конвертація євробондів Приватбанку в капітал була вимушеним кроком з огляду на збитки банку в 135 мільярдів гривень, що були виявлені після його націоналізації та, як ми вже повідомляли, стали найбільшими за всю історію української банківської системи.
Якщо ж говорити за увесь банківський сектор, то, згідно з оприлюдненим минулого тижня аналітичним оглядом роботи банківської системи України за минулий рік, в цілому за 2016 рік збитки на загальну суму 169,29 млрд. гривень отримав 31 банк. 62 банківських установи у минулому році були прибутковими та отримали 10,817 млрд. гривень чистого прибутку. За інформацією заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, на українському ринку в нинішньому році залишається 5 проблемних банків, що вже не критично для фінансової системи. У 2016 ж році статусу проблемного позбулися 13 діючих українських банків. Водночас є проблеми з системою гарантування вкладів громадян, яка забезпечує виплати вкладникам проблемних банків – за інформацією директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Костянтина Ворушиліна, фонд веде переговори з Нацбанком про реструктуризацію на рік взятих на ці виплати кредитів на 70 млрд. гривень, які має бути повернено у поточному році, через недостатні обсяги надходжень від майна банків-банкрутів.
На завершення – ще кілька негативних новин. 8 лютого український Центр транспортних стратегій поінформував про найсильніше за останні 4 роки зниження перевалки вантажів у портах України минулого року – на 8,6% порівняно з 2015 роком через низьку конкурентоздатність української продукції. При цьому обсяги транзитної перевалки вантажів впали аж на 35,1% через високу вартість заходу суден в українські порти. Неконкурентна економіка та низькі доходи на фоні високих цін прямо позначаються на розрахунках за базові послуги – за 2016 рік борг населення за житлово-комунальні послуги зріс більш ніж у 2 рази, або на 12,5 млрд. гривень до понад 23 млрд. гривень, та може зрости ще через плановане впровадження пені за несплату комунпослуг. Чимало громадян змушені шукати кращі умови праці за кордоном – і тут, на відміну від українських працедавців та влади, працьовитим українцям йдуть назустріч все більше країн Європи. Після Польщі, яка зараз видає найбільше робочих віз та дозволів на проживання, про готовність прийняти громадян України заявила Литва – за словами прем’єр-міністра Саулюса Сквернєліса, уряд вже затвердив перелік професій для спрощеного працевлаштування кваліфікованих працівників з-за меж ЄС. А от уряд Чехії 8 лютого вирішив не тільки підвищити вдвічі квоту на працевлаштування працівників з України, а й збільшити штат у генеральному консульстві Чехії у Львові та Міністерстві внутрішніх справ Чехії, аби швидше оформляти візи та дозвільні документи українським заробітчанам.