Україна в цифрах: 30 січня-3 лютого

Share

Враховуючи те, що про фінансову допомогу Україні у вигляді кредитів Міжнародного валютного фонду наразі можна навіть не мріяти, українські чиновники та регулятори минулого тижня зайнялися покращенням бізнес-клімату. Однак все відбулося за традиційним українським принципом «хотіли, як краще – вийшло, як завжди». Однією з головних економічних новин в Україні минулого тижня стало ухвалене 31 січня рішення Національної комісії з питань регулювання електроенергетики та комунальних послуг  підвищити в 6 разів тарифи на нестандартні підключення до електромереж.

Цікаво, що рішення підвищити тарифи на підключення комісія обґрунтувала добрими намірами – на її думку, такий крок «забезпечить стійке функціонування ринку послуг з приєднання електроустановок до мереж і дозволить поліпшити позиції України в рейтингу Doing Business». В той же час, за інформацією аналітиків українського Офісу ефективного регулювання (BRDO – Better Regulation Delivery Office), вартість приєднання до електромереж вже дорівнює майже 800% ВВП на душу населення, що практично унеможливлює розвиток насамперед малого та середнього бізнесу та реалізацію інвестиційних проектів на всій території України. Це, а також те, що середній строк приєднання електроустановок складає 263 дні, а для його реалізації необхідно пройти 5 процедур, і є причиною того, що в рейтингу Doing Business-2016 Україна посіла 137-ме з 188 місць за індикатором «Підключення до електромереж», а великі промислові інвестори віддають перевагу розміщенню заводів в інших країнах.

Не дивно, що таке, м’яко кажучи, суперечливе рішення викликало шквал критики. Так, Українська асоціація відновлювальної енергетики ще 30 січня застерегла комісію, що таке рішення може надзвичайно негативно позначитися на інвестиційному кліматі в Україні та знизити її конкурентоспроможність у залученні іноземного капіталу. «Ймовірним результатом стане відмова від інвестицій в українську економіку, відсутність створення нових підприємств, а, відповідно, нових вітчизняних виробництв, погіршення торгового балансу, та як результат погіршення добробуту кожного українця», – заявили в асоціації. На їхню думку, підвищення в кілька разів вартості приєднання сонячних та вітрових електростанцій позбавить ці проекти інвестиційної привабливості та зробить їх невигідними.

Про негативний вплив від рішення комісії заявили і забудовники житла – на думку однієї з девелоперських компаній, підвищення вартості нестандартних підключень збільшить вартість квартир у новобудовах більш як на 10%, оскільки прокладка мереж складає в середньому 25% собівартості висотного будівництва. Рішення Нацкомісії різко сприйняли і у Верховній раді, депутати якої вирішили відкласти обговорення законопроекту про ринок електроенергії та замість нього готують постанову про недовіру всьому складу комісії, яка також позбавить нинішніх її членів права брати участь у нових конкурсах. Сама ж Нацкомісія з електроенергетики у своїй заяві спростувала «некоректну інформацію в мережі інтернет» та повідомила, що комісія просто змінила методику розрахунків, аби не допускати «приєднання нових непобутових споживачів за рахунок існуючих споживачів» та забезпечити «прозоре та передбачуване ціноутворення на послуги з приєднання для непобутових споживачів».

До речі, минулого тижня це був не єдиний випадок, коли заяви чи рішення спростовувалися тими, хто це зробив або кого це стосується. 31 січня голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив про проблему, яка істотно шкодить бізнесу – нову форму рейдерського захоплення приватної власності через підміну даних власників майна. «Зараз спостерігається масове рейдерство шляхом втручання в реєстри власності: власник з нього викидається і вноситься прізвище іншої особи. Буду з цього питання зустрічатися з міністром юстиції, тому що це нова форма рейдерства», – заявив він. У свою чергу, у Міністерстві юстиції цю заяву спростували – як заявив заступник міністра Павло Мороз, масових маніпуляцій з реєстром немає. «Це не маніпуляції з реєстром, це злочинці, які руками державних реєстраторів, які не бояться сісти за ґрати, крадуть у громадян майно. Такі люди будуть покарані», – заявив він. Найсмішніше в цій історії, що праві тут обидва – рейдерство з використанням держреєстрів справді має системний характер. Так, у 2016 році Комісія при Міністерстві юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації майнових прав та бізнесу задовольнила більше 500, або 50% від усіх поданих скарг про захоплення бізнесу та нерухомості. Саме через це Верховна Рада 6 жовтня прийняла за основу і в цілому розроблений за участю Міністерства юстиції «антирейдерський закон», який посилює відповідальність за такі дії. Натомість випадки «реєстрового рейдерства» тривають через одну важливу обставину – за всі ці операції наразі жоден реєстратор чи нотаріус реальної відповідальності не поніс.

Ще однією установою, яка минулого тижня «заслужила» на спростування своїх тверджень, став Національний банк України. У оприлюдненому інфляційному звіті за січень 2017 року Нацбанк не лише підтвердив погіршення прогнозу інфляції на 2017 рік з 8% до 9,1%  через збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, а й заявив, що зростання витрат на оплату праці у малому та середньому бізнесі призведе до зниження офіційної зайнятості на близько 630 тисяч осіб, яке відбудеться за рахунок малого і середнього бізнесу та приватних підприємців через «майже двократне збільшення податкового тиску на підприємства на єдиному податку», яке частково компенсується «неформальною зайнятістю», тобто збільшенням тіньової економіки. Ці розрахунки, які вже частково підтверджують реалії життя через масове закриття приватних підприємців та оптимізацію малого бізнесу, різко розкритикував міністр соціальної політики Андрій Рева. На його думку, ці розрахунки є некомпетентними та непрофесійними, а наукові дослідження та розрахунки його міністерства дозволяють стверджувати, що жодних негативних наслідків для економіки від підвищення мінімальної зарплати не відбудеться. «Якщо планується зростання економіки на 3%, то про яке скорочення робочих місць може йти мова? Якщо доходи держбюджету у січні 2017 року зросли на 40% до січня минулого року, а Пенсійний фонд отримав на 1,2 млрд грн більше, це ніяк не могло відбутися через скорочення працівників», – заявив Рева. Замість коментаря до цього твердження додамо один факт: за даними Державної казначейської служби, зростання доходів бюджету в січні відбулося … за рахунок практично повної відсутності відшкодування податку на додану вартість. Так що із доходом бюджету ще можуть бути проблеми.

До речі, цього тижня отримав проблеми і сам Національний банк – корупційно-репутаційні. 3 лютого Генеральна прокуратура України затримала директора одного з департаментів Нацбанку під час отримання 25 тисяч доларів хабаря. За інформацією слідчих, отримані кошти є частиною хабаря в 35 тисяч доларів, які посадовець вимагав за реєстрацію у Нацбанку внутрішньодержавної платіжної системи «Платисервіс» і видачу відповідного свідоцтва. Нацбанк узгодив діяльність системи «Платисервіс» 24 січня. Директорові департаменту вже оголошено підозру в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та взято під варту з можливістю внесення застави у 800 тисяч гривень. Ще однією проблемою, вже у банківській системі, є рекордний збиток найбільшого банку України – націоналізованого наприкінці 2016 року «Приватбанку», який після формування резервів під реструктуровані на 10 років інсайдерські кредити склав аж 135 мільярдів гривень.  

На завершення – ще кілька фактів про бізнес-клімат і клімат в Україні. Згідно зі звітом Ради бізнес-омбудсмена за підсумками 4-го кварталу минулого року, за цей період було отримано найбільшу кількість скарг від бізнесу за всю історію роботи в Україні – аж 275. Найбільше скарг – 156 – надійшло на діяльність Державної фіскальної служби України. На другому місці – органи місцевого самоврядування (28 скарг), на третьому (20 скарг) – Національна поліція та Служба безпеки України. Найболючішими для бізнесу залишалися податкові питання, кількість скарг на які зросла на 23% порівняно з попереднім кварталом. Більш як 60% справ були закриті з позитивним результатом для бізнесу. Негативний бізнес-клімат не може не позначитись на добробуті українців, яким не вистачає коштів на базові потреби – за даними дослідження «Індекс Здоров’я. Україна – 2016», 43% госпіталізованих за останній рік українців були змушені позичати кошти або продавати майно, аби покрити витрати на лікування. Ситуацію рятують лише грошові перекази родинам – у 2016 році в Україну через різноманітні платіжні системи було переказано 2,49 млрд. доларів США, що трохи більше переказаних у 2015 році 2,38 млрд. доларів.

За матеріалами Wschodnik