Україна в цифрах: 23-27 січня

Мрії про гроші МВФ, «ганьба для нації» за корупцію та суперечливі результати і прогнози – тиждень 23-27 січня для економіки України

Україна в цифрах: 23-27 січня

Минулого тижня вже остаточно стало зрозуміло, що, незважаючи на впевнені заяви українських можновладців, довгоочікуваного відновлення кредитів від Міжнародного валютного фонду ні до кінця січня, ні на початку лютого очікувати не варто. Програма засідань Ради директорів МВФ до 3 лютого, опублікована на офіційному веб-сайті фонду, відповідного питання у порядку денному не містить.

Водночас офіційна позиція фонду свідчить, що на черговий транш кредиту Україна розраховувати може – колись у найближчому майбутньому. Під час традиційного щочетвергового брифінгу спікер МВФ Вільям Мюррей заявив, що фонд може запропонувати раді директорів завершити третій перегляд програми розширеного фінансування та виділити Україні четвертий кредитний транш в сумі 1 мільярд доларів у найближчі тижні.  «Сподіваюсь, що всі проблеми будуть вирішені. Тому ми очікуємо на рішення найближчими тижнями. Але офіційної дати нема», - підкреслив він. За словами Мюррея, для завершення перегляду програми українська влада повинна вирішити кілька проблем, однак не уточнив, про які саме проблеми йдеться. Тим часом, голова Національного банку України Валерія Гонтарєва запевняє, що Нацбанк узгодив усі умови для виділення МВФ чергового траншу фінансування, а уряд зараз «доопрацьовує технічні питання». Валерія Гонтарєва сподівається, що у 2017 році Україна отримає чотири транші за програмою розширеного фінансування. Натомість її оптимізму не поділяє президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала, який у коментарі інформагентству УНІАН заявив, що більше ніж на два транші від МВФ у 2017 році сподіватися не варто.

Поки дискусії про перспективи зовнішнього фінансування тривають, минулого тижня з’явилася ілюстрація основної причини, чому Україна наразі може сподіватися лише на Міжнародний валютний фонд. 25 січня міжнародна антикорупційна організація Transparency International опублікувала світовий рейтинг на основі індексу сприйняття корупції, за яким за підсумками 2016 року Україна опинилася на 131-му місці зі 176 країн світу. Індекс сприйняття корупції України склав 29 балів зі 100 можливих, що на 2 бали більше, ніж у минулому році. Показник 29 балів та 131-ше місце в рейтингу разом з Україною ділять Казахстан, Росія, Непал та Іран. Для прикладу, Польща в цьому рейтингу вже 2 роки посідає незмінне 29-те місце з оцінкою 62 бали, Білорусь – 79-те місце з оцінкою в 40 балів, Литва – 38-ме місце, знизивши оцінку за минулий рік на 2 бали до 59 балів.

За інформацією експертів Transparency International, покращенню позицій України у світовому рейтингу за індексом сприйняття корупції допомогло просування антикорупційної реформи, але відсутність дієвої судової системи та фактична безкарність корупціонерів «не дає Україні зробити потужний ривок та подолати 30-бальний бар’єр, що зветься «ганьбою для нації». Індекс сприйняття корупції розраховується за шкалою від 0 (найкорумпованіша країна) до 100 (найпрозоріша країна) на підставі кількох міжнародних юридично-економічних досліджень. Ці дослідження встановили, що у 2016 році в Україні зменшилось використання службового становища в органах виконавчої влади, в поліції та збройних силах, але в судовій гілці влади ситуація залишилася незмінною з часів режиму Віктора Януковича. Збільшилася роль громадянського суспільства у втіленні економічних перетворень. Найважливішими позитивними змінами стали підзвітність державних закупівель завдяки системі ProZorro, державне фінансування партій, перші розслідування Національного антикорупційного бюро, участь громадськості в антикорупційних реформах. Але найбільшими викликами залишається слабкість інституцій, покликаних забезпечувати верховенство права, надмірна зарегульованість економіки та зосередження влади в руках олігархічних кланів.

Минулий тиждень для української економіки також запам’ятався цікавими підсумками 2016 року та прогнозами на цей рік, які були і позитивними, і, м’яко кажучи, не дуже. Знаменним результатом стало те, що промислове виробництво в Україні у минулому році вперше за останні 4 роки показало зріст – за даними Держслужби статистики, за підсумками 2016 року ріст склав 2,4% порівняно з показниками 2015 року. Валовий внутрішній продукт України у 2016 році, за підрахунками українського Міністерства фінансів, зріс на 1,8%. Як повідомила заступник міністра фінансів Оксана Маркарова, ВВП у поточному році може зрости на 3%, і основними його драйверами мають стати приплив інвестицій та збільшення експорту.

А інвестиції в Україну, якщо вірити першому віце-прем’єру – міністру економічного розвитку та торгівлі Степану Кубіву, істотно зростають. Згідно з його заявою від 23 січня, обсяг прямих іноземних інвестицій до економіки України в 2016 році склав 3,8 мільярда доларів, що майже удвічі перевищило показник 2015 року. Щоправда, інвестиційним бумом це назвати важко, оскільки переважна більшість цих коштів – 2,2 мільярда доларів – це інвестиції у банківський сектор, які стали результатом докапіталізації банків акціонерами, аби вирішити проблеми цих фінустанов та зберегти їх на українському ринку. Причому це не обов’язково грошові перекази, адже у банках часто відбувається конвертація субординованого боргу в капітал. Незважаючи на оптимістичну статистику, Україну продовжують залишати поважні інвестори – лише у 2016 році з ринку пішли такі гравці, як італійська Unicredit, голландська Aegon та грецька Eurobank Ergasias. Але це не заважає Міністерству економічного розвитку та торгівлі в особі першого віце-міністра Максима Нефьодова прогнозувати ріст іноземних інвестицій в Україну до 4,5 млрд. доларів у 2017 році та його подвоєння до 2020 року.

Немає реальних інвестицій – немає і бюджету. За даними про виконання держбюджету від Державної казначейської служби, фактичний дефіцит державного бюджету за 2016 рік склав 70,13 млрд. гривень, або 3% ВВП. Це в 1,6 раза перевищує показник дефіциту бюджету за 2015 рік.

Зростатиме у новому році і інфляція. Нацбанк переглянув прогноз інфляції на 2017 рік – з 8% до 9,1% через підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. з 1 січня, цим спростувавши заяви українських урядовців про те, що підвищення мінімальної зарплати аж ніяк не вплине на інфляцію. До речі, реальна заробітна плата у грудні 2016 року за статистичними даними зросла на 18,6% порівняно з листопадом та на 11,6% порівняно з груднем 2015 року, але її в основному не вистачає для задоволення базових потреб домогосподарств, про що свідчить ініціатива влади Києва про реструктуризацію боргів за комунальні послуги на строк до 5 років без сплати першого внеску.

На завершення огляду – три позитивних новини. Перша: за даними World Steel Association, за підсумками 2016 року Україна зберегла місце у ТОП-10 світових виробників сталі, наростивши виробництво на 5,5%. Друга: компанія Trafigura, яка вважається третім за обсягом енерготрейдером у світі, з листопада почала торгувати природним газом на українському ринку, що свідчить про цікавість до цього сегменту. Третя: одна з найбільших українських аграрних груп – «Кернел», яка завершила 2016 рік з чистим прибутком у 225,2 млн. доларів, успішно розмістила євробонди на 500 млн. доларів з доходністю 8,875% річних, що стало першим випадком розміщення єврооблігацій з початку бойових дій у 2014 році. Тож ще не все втрачено…            

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1