Україна в цифрах: 19-23 грудня

Державний «Приватбанк», бюджет-2017, валюта без податків та ріст виробництва – тиждень 19-23 грудня для економіки України.

Україна в цифрах: 19-23 грудня

Головною подією минулого тижня в українській економіці стало те, про що говорили увесь грудень, але до кінця не вірили, що таке відбудеться – найбільший український банк та єдиний недержавний банк із трьох системних банків України «Приватбанк» у ніч на 19 грудня перейшов у власність держави. Офіційне повідомлення про націоналізацію з’явилося о  23.30 у неділю, 18 грудня – після того, як рішення про це підтримав Кабінет Міністрів та Рада з національної безпеки та оборони України.

Як ми вже зазначали у минулій публікації, значення «Приватбанку» для української економіки недооцінити важко. По-перше, банк посідає найбільшу частку банківського ринку України -  станом на 1 червня його частка за активами була найбільшою з усіх банків та складала 21,35%. По-друге, станом на кінець червня обсяг вкладів населення в банку був найбільшим у системі та складав 148,4 млрд. грн. По-третє, завдяки надзвичайно розвиненому електронному бізнесу та унікальним платіжним рішенням банк став стандартом для швидких і надійних електронних платежів між українськими громадянами та підприємствами малого і середнього бізнесу і обслуговує переважну більшість таких трансакцій на ринку, а також володіє більшою частиною української інфраструктури прийому платіжних карт. Відповідно, будь-які проблеми з цим банком можуть мати фатальні наслідки для всієї економіки.

У спільній заяві Міністерства фінансів та Національного банку України, опублікованій в ніч на 19 грудня, було зазначено, що причиною такого кроку є необхідність взяти державну відповідальність за ситуацію в банку через проблеми, які накопичувалися роками. «Держава була змушена взяти на себе відповідальність за подальшу долю Приватбанку та його клієнтів, не допустити поглиблення його проблем. На жаль, проблеми у банку накопичувалися вже багато років та посилилися останнім часом. Основною їх причиною стала невиважена кредитна політика банку, що призвела до втрати банком капіталу», - наголошено у заяві. У документі також зазначено, що Нацбанк вів роботу з акціонерами щодо докапіталізації банку два роки, але план виконаний не був, хоча загальна потреба «Приватбанку» в капіталі станом на 19 грудня становила 148 млрд. грн.

Враховуючи всі ці проблеми, чекати вже не було часу. Нацбанк 18 грудня визнав «Приватбанк» неплатоспроможним та ввів у нього тимчасову адміністрацію, а акціонери банку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов звернулися до уряду з листом про добровільну передачу банку у власність держави та зобов’язання реструктурувати кредити пов’язаним особам до 1 липня 2017 року. Нагадаємо, що проблемі «Приватбанку» приділив велику увагу головний кредитор України – Міжнародний валютний фонд, який присвятив проблемі найбільшого недержавного системного банку цілий розділ у меморандумі про співпрацю з Україною.

Сам процес переходу «Приватбанку» в державну власність пройшов протягом 72 годин чітко у відповідності до графіку, передбаченого закріпленою в законі «Про систему гарантування вкладів громадян» процедурою. З 19 грудня у банку почала працювати тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізосіб, яка перебрала на себе функції управління банком, фонд ухвалив рішення про збільшення статутного капіталу, а вже 22 грудня Фонд гарантування вкладів та Міністерство фінансів підписали договір про продаж 100% акцій «Приватбанку» Мінфіну за 1 гривню. До честі держави і «Приватбанку», під час роботи тимчасової адміністрації банк не припиняв роботу і платежі фізичних осіб – усі платежі, виплати вкладів та обслуговування платіжних карт громадян відбувалися без проблем і затримок, хоча банкомати не завжди працювали через те, що їх просто не встигали поповнювати готівкою. Клієнтам-юридичним особам, натомість, довелося трохи зачекати – їхні кошти і платежі де-факто стали доступними тільки після виведення тимчасової адміністрації.

Новим головою правління «Приватбанку» Мінфін призначив колишнього міністра фінансів України Олександра Шлапака. Наглядова рада банку була сформована з державних службовців та представників міжнародних фінансових організацій: до неї увійшли керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку у Східній Європі Франсіс Маліж, перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова, член ради директорів ЄБРР від України Артем Шевальов, керуючий партнер інвесткомпанії Apollo Management Андреа Манетта, фінансист, автор реформи фінсектору в Ірландії Стівен Сіліг, уповноважений з перспективних проектів «Нафтогазу» Сергій Алексєєнко, фінансист і автор програми реформування банківської системи Туреччини Енгін Анкчакоча. Не обійшлося і без «обміну люб’язностями» - колишні акціонери банку звинуватили голову Нацбанку Валерію Гонтарєву у невиправданій зміні правил обліку майнових застав, завдяки яким, на їхню думку, і утворилася «діра» в капіталі «Приватбанку», а сама Валерія Гонтарєва заявила, що тільки перед введенням тимчасової адміністрації з банку його власниками було виведено 2,6 млрд. гривень. Також відкриттям для нового власника банку стало те, що ядро системи електронного банкінгу «Приват24», яка вважається найтехнологічнішим онлайн-банкінгом України та обслуговує всі платежі фізичних осіб та підприємств, «Приватбанку» … не належить – всі операції проводяться на хмарній платформі Corezoid, що належить американській компанії, зареєстрованій в «офшорному» штаті Делавар колишнім заступником голови правління «Приватбанку» та екс-керівником електронного бізнесу банку Олександром Вітязем.

Хай там як, але головне – все працює. І не просто так, а з державними гарантіями – спеціальним законом, який був екстрено ухвалений парламентом минулого тижня, на всі вклади в «Приватбанку» поширено державні гарантії без обмежень за сумою, які досі мав лише «Ощадбанк». Процес націоналізації «Приватбанку» отримав схвальну оцінку як країн «великої сімки», які у спеціальній заяві привітали зусилля української влади та визнали крайню необхідність такого кроку, так і Міжнародного валютного фонду. Це дало змогу голові Національного банку Валерії Гонтарєвій заявити в радіоефірі про те, що Україна істотно збільшила свої шанси отримати черговий транш кредиту розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду вже в січні 2017 року. Її підтримує міністр фінансів Олександр Данилюк – він вважає, що засідання Ради директорів МВФ, яке вирішить долю чергового траншу, відбудеться наприкінці січня і буде позитивним, оскільки останніми необхідними умовами була націоналізація «Приватбанку» та ухвалення державного бюджету на 2017 рік.

Ухвалення державного бюджету на 2017 рік, яке відбулося у Верховній Раді вже традиційно вночі – о 4.30 21 грудня, стало другою за значенням подією економічного життя України. Документ передбачає дохідну частину в 721,398 млрд. гривень, видатки – на 790,393 млрд. гривень, граничний дефіцит – 77,54 млрд. гривень. Державний бюджет передбачає підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень на місяць, але зберігає прожитковий мінімум на рівні 1544 гривень на місяць. Пріоритетами нового бюджету є підвищення обороноздатності і соціальних стандартів, розвиток освіти, охорона здоров'я, цільова підтримка сільського господарства та розвиток дорожньої інфраструктури.

Для виконання нового бюджету парламент ухвалив закон, відповідно до якого акцизний податок на алкоголь та слабоалкогольні напої буде збільшено на 20%, на вина – на 12%, на тютюнові вироби – на 40%. Закон також зменшує з 45% до 29% від вартості продукції ренту на видобуток нафти. Окрім того, парламент ухвалив закон про скасування 2% збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, яке, за попередніми підрахунками, виведе з «тіні» близько 1 мільярда доларів через зрівняння курсу продажу валюти у фінансових установах та на «чорному» ринку і позитивно вплине на стабільність курсу гривні. Натомість Верховна Рада також змінила бюджет на 2016 рік, яким передбачила спрямування додаткових 2,451 мільярда гривень на надання пільг та житлових субсидій населенню, оскільки коштів на адресне покриття різниці між високими тарифами на комунальні послуги та доходами населення вже хронічно не вистачає.

На завершення цього останнього в 2016 році економічного огляду відзначимо дві позитивних новини. Перша – за даними Державної служби статистики, у листопаді 2016 року промислове виробництво в Україні виросло на 3,7% порівняно з попереднім місяцем, а за 11 місяців поточного року ріст виробництва склав 2,1%. Другою позитивною новиною є старт швидкісного залізничного сполучення поїздом «Інтерсіті+» з Києва до польського Перемишля, перший комерційний рейс якого відбувся 23 грудня. Нове сполучення дозволяє доїхати до столиці України за 7 годин, має дуже конкурентну ціну і всі шанси заохотити контакти між Польщею та Україною та значно спростити подорожі з України до Європи завдяки уникненню черг на кордоні.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1