Україна в цифрах: 21-25 листопада

«Плач» за кредитами, нечувана дерегуляція та зубожіння українців – тиждень 21-25 листопада для економіки України.

Україна в цифрах: 21-25 листопада

Минулий тиждень для економіки України запам’ятається дискусіями довкола зовнішніх кредитів, на які в цьому році вже не варто сподіватися, дерегуляційними рішеннями, які потенційно можуть спростити ведення бізнесу в Україні, а також інформацією про збільшення рівня бідності українців, через яке пересічний мешканець України вже у 10 разів бідніший за середньостатистичного жителя Землі.

Якщо говорити за кредити, то вже на початку минулого тижня стало зрозуміло, що у 2016 році, або, як мінімум, у листопаді Україні черговий транш кредиту Міжнародного валютного фонду очікувати не варто – питання надання цього траншу у плані роботи ради директорів МВФ до кінця листопада відсутнє. Ситуація з перспективами кредитування змусила голову Нацбанку Валерію Гонтарєву під час брифінгу 24 листопада зробити різку заяву про те, що Україна сьогодні стоїть перед загрозою залишитися без підтримки міжнародних фінансових організацій. Вона нагадала, що Нацбанк цьогоріч вже тричі змінював прогноз щодо валютних резервів і, схоже, змінить його вчетверте.

На думку Гонтарєвої, відсутність кредитів не страшна для української фінансової стабільності лише за умови, що співпраця із зовнішніми кредиторами буде відновлена з початку наступного року – інакше будуть проблеми. Причини ж цих проблем – те, що у 2016 році Україна буде зобов’язана виплатити за обслуговування своїх зовнішніх боргів та повернення першого траншу програми stand-by, що була започаткована два роки тому, більш як 2,5 мільярда доларів, кошти на які підуть із золотовалютних резервів. В той же час Нацбанк наразі прогнозує, що Україна отримає у наступному році 4 транші кредиту МВФ на 5,4 млрд. доларів, але нинішня ситуація показує, що навіть отримання прогнозованих на цей рік 1,3 млрд. доларів від МВФ та 600 млн. євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу під великим питанням. Про причини зволікань МВФ ми дуже детально повідомляли у попередніх оглядах, а затримка з допомогою ЄС викликана запровадженою через масовану вирубку лісів забороною на експорт лісу-кругляка, яка суперечить угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС. В той же час міністр фінансів України Олександр Данилюк висловив думку, що на сьогодні Україна не відчуває гострої необхідності в отриманні фінансів від МВФ, а отримання чи неотримання траншу не впливає на виконання зобов’язань у рамках бюджету.

Тим часом, виглядає, що українські урядовці починають розуміти, що економіку України врятують і зміцнять не міжнародні кредити, а інвестиції та бізнес, які пожвавляться тільки при покращенні бізнес-клімату. І не тільки розуміти, а й робити конкретні кроки. Так, 23 листопада український Кабінет Міністрів одним рішенням скасував 367 різноманітних постанов та інших нормативних актів, які обмежували діяльність бізнесу в Україні. За словами прем’єра Володимира Гройсмана, велика частина скасованих документів були запроваджені ще в радянські часи, а завданням українського уряду є «знімати всі бар’єри, щоб бізнес розвивався». На цьому ж засіданні уряду перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов заявив про амбітні цілі – входження України до ТОП-30 країн за легкістю ведення бізнесу у 2018 році. Нагадаємо, що на 2017 рік у рейтингу Doing Business Україна посідає аж 80 місце зі 190 країн світу. За словами Нефьодова, міністерство вже розробило законопроект, який у разі прийняття дасть змогу Україні стрибнути у рейтингу легкості ведення бізнесу на 40 позицій вгору та стати реально конкурентоспроможним майданчиком для залучення інвестицій. Перші результати проведеної раніше роботи вже є – Україна піднялася на 23 позиції у рейтингу легкості сплати податків Paying Taxes від Світового банку та компанії Price Waterhouse Coopers, або до 84 місця. Щоправда, це сталося лише завдяки впровадженню в рейтинг додаткового параметру простоти відшкодування податку на додану вартість та коригування податку на прибуток підприємств – без цього показника Україна б «з’їхала» у цьогорічному рейтингу зі 107 на 111 місце, оскільки жодних поліпшень ні у податковому навантаженні, яке станом на 2015 рік становило 51,9% при середньому показнику по Східній Європі й Центральній Азії у 34,2%, ні у заплутаній системі адміністрування податків не відбулося, хоча за кількістю податкових платежів (5) Україна є однією з найкращих у світі.

Свій вагомий вклад у прогресивну справу дерегуляції минулого тижня вклав і Національний банк, який дозволив банкам проводити операції з валютними деривативами, купувати і переказувати валюту за кордон за індивідуальними ліцензіями для гарантійних депозитів міжнародних платіжних систем, а також вкладати кошти у закордонні цінні папери міжнародних фінансових організацій або країн «великої сімки». Підприємствам-клієнтам банків Нацбанк спростив доступ до валютних кредитів з-за кордону, виключивши з процедури контролю відсоткової ставки закордонні кредити, що залучаються за участі експортно-кредитного агентства.

Крім дерегуляції, у банківській сфері минулий тиждень запам’ятається ще двома подіями. Перша – підписання меморандуму між українським урядом та Європейським банком з реконструкції та розвитку про підготовку до часткової приватизації найбільшого державного банку «Ощадбанку» в 2018 році, відповідно до якого ЄБРР у майбутньому може стати акціонером «Ощадбанку». Друга – підвищення міжнародним рейтинговим агентством Fitch рейтингів семи українських банків до рівня «В-», що відбулося відповідно до підвищення у листопаді до цього ж рівня суверенного рейтингу України. Щоправда, цікавими є не банки, яким підвищено рейтинг, а ті, кому рейтинг не підвищено – Fitch підтвердила рівень рейтингу «ССС» (можливість дефолту) найбільшому банку України «Приватбанку» та банку «Південний» через слабку якість активів, обмежену додаткову здатність абсорбувати збитки і скромну базову прибутковість, що робить ці банки вразливими для подальшого визнання знецінення активів. У випадку з «Південним» експерти Fitch звернули увагу на низьке покриття резервами проблемних кредитів та велику концентрацію позичальників. Що ж до «Приватбанку», то на додаток до перелічених проблем агентство відзначило значну частку кредитів пов’язаним особам, високу концентрацію позик на окремих галузях та значну валютизацію кредитів (49%), що видані переважно позичальникам, які не мають валютної виручки. До речі, через побоювання щодо можливої націоналізації єврооблігації «Приватбанку» з середини минулого тижня почали стрімко дешевшати.

Щоправда, в Україні біднішають не тільки банки. За даними щорічної доповіді Global Wealth Report, підготовленої швейцарським банком Credit Suisse, добробут українських домогосподарств за 2016 рік знизився на 19%. Це менше, ніж за 2015 рік, коли добробут українців впав на 40%. Натомість у цьому році на фоні сукупного зростання багатства світу на 1,4% Україна стала однією з трьох країн, де рівень багатства родин знизився – добробут впав ще у росіян (на 15%) та аргентинців (на 27%) переважно через несприятливі коливання валютних курсів. З цим результатом Україна потрапила до групи країн, громадяни яких у 10 разів бідніші за середньостатистичного мешканця Землі – туди, де на одного дорослого припадає в середньому менш як 5 тисяч доларів. До цієї групи увійшли ще Молдова, Білорусь, Казахстан, Індія та низка країн Африки. Більшість сусідів України належить до групи країн, де на одного дорослого припадає від 5 до 25 тисяч доларів США…

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1