Скандал із перепідпорядкуванням української газотранспортної системи, що спалахнув наприкінці позаминулого тижня та затьмарив собою увесь позитив від відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом, на початку минулого тижня дуже швидко закінчився так само несподівано, як і розпочався – Міністерство економічного розвитку і торгівлі 19 вересня призупинило дію свого наказу про виведення «Укртрансгазу» у підпорядкування міністерства, а вже 22 вересня український Кабінет Міністрів своєю постановою вивів з підпорядкування Мінекономіки та перепідпорядкував собі увесь національний нафтогазовий холдинг – НАК «Нафтогаз України».
Нагадаємо, що ця схожа на детективну історія розпочалася 15 вересня, коли громадськості стало відомо про підписаний першим віце-прем’єром – міністром з економічного розвитку і торгівлі Степаном Кубівим наказ про зміну статутів НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз», який виводить оператора української газотранспортної системи «Укртрансгаз» зі сфери управління «Нафтогазу» у безпосереднє підпорядкування Мінекономіки. При цьому міністерство отримує право призначати правління та наглядову раду, затверджувати бюджет та контролювати закупівлі компанії.
Пояснюючи свої дії на брифінгу 17 вересня у Львові, Степан Кубів заявив, що це – виконання вимог Третього енергопакету ЄС, який передбачає розділення впливу на діяльність газовидобувних, газотранспортних та газопостачальних підприємств та забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи. Натомість те, що цей наказ було підписано без узгодження з головним акціонером «Укртрансгазу» – НАК «Нафтогаз України», чиє керівництво дізналося про перехід повноважень чи не від журналістів, обурило не тільки «Нафтогаз». Бо ж згідно з офіційною заявою «Нафтогазу», передача контролю над «Укртрансгазом» МЕРТ порушує кредитні угоди «Нафтогазу» та є потенційним дефолтом за боргом, гарантованим державою, а також ставить під загрозу укладення кредитної угоди зі Світовим банком на 500 млн. доларів США для закупівлі газу на зимовий сезон. Своє занепокоєння цим рішенням висловив Європейський банк з реконструкції та розвитку, який є одним з основних кредиторів «Нафтогазу». Та найгіршим наслідком рішення Степана Кубіва могла стати відмова Стокгольмським арбітражем у розгляді позову «Нафтогазу» проти російського «Газпрому» щодо контракту на транзит газу 2009 року, в якій НАК вимагає 12 млрд. доларів та перегляду низки умов – адже при зміні підпорядкування зникає сам предмет розгляду.
«Масла у вогонь» конфлікту 19 вересня підлили дві заяви. Виявляється, рішення про перепідпорядкування «Укртрансгазу» було ухвалено одноосібно Степаном Кубівим – заступники міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів, Максим Нефьодов та Наталя Микольська заявили, що питання змін до статуту НАК «Нафтогаз України» з ними не обговорювалися та не узгоджувалися. «Ми не брали участі в ухваленні цього рішення. Ми готові взяти участь у пошуку конструктивного виходу з ситуації, що склалася», – повідомляється у спільній заяві заступників міністра, опублікованій у соціальних мережах. Друга заява, протилежна за змістом, була оголошена радою голів профспілкових комітетів «Укртрансгазу» – у ній вони звернулися до Степана Кубіва з проханням перепідпорядкувати «Укртрансгаз» безпосередньо Мінекономрозвитку, оскільки, мовляв, керівництво «Нафтогазу», на їхню думку, «зловживає повноваженнями акціонера» та «декларує позицію, яка не повністю відображає інтереси держави». У ситуацію втрутився навіть президент України Петро Порошенко, який дав доручення якомога швидше розібратися в ситуації та знайти правильне рішення. У понеділок, 19 вересня, увечері відбулася нарада у прем’єра Володимира Гройсмана, за підсумками якої Міністерство економічного розвитку і торгівлі скасувало своє рішення про зміни в статуті «Нафтогазу», а уряд створив робочу групу з реструктуризації та підвищення ефективності «Нафтогазу» за участю міжнародних організацій на чолі з віце-прем’єром Володимиром Кістіоном. А вже 22 вересня уряд ухвалив постанову про перепідпорядкування НАК «Нафтогаз України» Кабміну. Як кажуть, добре все, що добре закінчується – контроль над газотранспортною галуззю відновлено, 25 вересня у Стокгольмі спокійно розпочнеться арбітражний процес між «Нафтогазом» та російським «Газпромом», а 22 вересня Верховна Рада ухвалила закон про незалежну Національну комісію з регулювання енергетики та комунальних послуг, за який влада отримала привітання від представництва Євросоюзу в Україні за «важливі кроки в напрямку реформування енергоринку».
Другою позитивною новиною минулого тижня стало підтвердження кредитних гарантій Сполучених Штатів Америки на 1 мільярд доларів, які були обіцяні одразу ж після відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. 21 вересня гарантії були підтверджені особисто віце-президентом США Джозефом Байденом під час переговорів з президентом України Петром Порошенком, а вже наступного дня вони були реалізовані українським Міністерством фінансів. 22 вересня Мінфін затвердив умови випуску облігацій зовнішньої позики під американські гарантії з терміном погашення до 29 вересня 2021 року, а вже у п’ятницю, 23 вересня, розмістив випущені єврооблігації під найнижчу в історії України ставку – 1,471% річних. «Це ще одне підтвердження того, що ми йдемо правильним шляхом», – заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк та повідомив, що отриманий від розміщення мільярд доларів буде спрямований на фінансування захищених видатків державного бюджету – соціальні, пенсійні виплати та інші захищені статті.
З інших позитивних новин в економіці минулого тижня – прийняття Верховною Радою до розгляду проекту державного бюджету на 2017 рік. На відміну від попередніх років, уряд не став відкликати проект бюджету одразу ж після формального подання в парламент, а представив його до обговорення. За словами прем’єра Володимира Гройсмана, головними пріоритетами нового бюджету є безпека і оборона, а також будівництво доріг та збільшення зарплат для лікарів та вчителів. Також варто відзначити два невеликих, але важливих кроки в дерегуляції економіки – Верховна Рада ухвалила закон про скасування ліцензій на оптовий продаж алкоголю для невеликих виробників плодово-ягідних вин із власної сировини, вартість якої складає 500 тисяч гривень на рік, а уряд – підвищив граничний обсяг операцій для малого бізнесу без касових апаратів з 200 до 500 тисяч гривень на рік.
Позитивними є і прогнози розвитку української економіки від міжнародних організацій. Так, Світовий Банк покращив прогноз інфляції в Україні з 15% до 13% на 2016 рік, а також зберіг прогноз зростання економіки України на 1% у 2016 році та на 2% у 2017 році. Представляючи оновлений прогноз, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен заявила, що економічна стабільність в Україні може перерости в економічне зростання тільки за умови продовження реформ – інакше виникнуть нові ризики. «В українській економіці можуть бути нові дисбаланси. Населення продовжуватиме відчувати негативний вплив від економічного спаду», – заявила Сату Кахконен. Вона також додала: «Без нової динаміки реформ економічне зростання може не піти по запланованій траєкторії. Але якщо реформи відбуватимуться, воно може становити 3-4% в середньостроковій перспективі». Таким чином, успіх сьогодні залежить виключно від України та її реформ – але, схоже, валютний курс цьому успіху не дуже вірить. Минулого тижня вартість гривні, яка укріпилася на фоні очікування траншу МВФ, повернулася до попереднього значення в 26 грн. за долар США як на міжбанківському, так і на готівковому ринку. Водночас на підставі аналітичних матеріалів фахівців МВФ експерти українського Інтернет-видання «Фінбаланс» вирахували, що курс гривні до долара на кінець 2016 року має становити 27,5 грн. за долар, а на кінець 2017 року – 27,85 грн. за долар – але це за умови, що в економіці не трапиться названих Світовим банком дисбалансів…