Україна в цифрах: 12-16 вересня

Відновлення співпраці з МВФ, бюджет-2017, газотранспортний скандал та погіршення економічних свобод – тиждень 12-16 вересня для економіки України 

Україна в цифрах: 12-16 вересня

Найважливішою подією для української економіки минулого тижня, звісно ж, стало відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. 14 вересня Рада директорів МВФ завершила другий перегляд програми розширеного фінансування для України та вирішила надати черговий транш кредиту за цією програмою в сумі близько 1 млрд. доларів США, а вже 16 вересня кошти траншу були перераховані в Україну.

За інформацією прес-служби МВФ, після завершення обговорення директор-розпорядник фонду Крістін Лаґард заявила, що «в Україні спостерігаються позитивні ознаки оздоровлення, незважаючи на складні зовнішні умови і важку економічну кризу. Набирає обертів економічна активність, рівень інфляції швидко знижується, а впевненість зростає. Збільшились обсяги валових міжнародних резервів і банківських депозитів. Попри важкі наслідки соціальної та економічної кризи очікується, що темпи зростання у наступний період будуть більш високими. Ці успіхи значною мірою досягнуті завдяки реалізації програми офіційних органів, зокрема їх розумної макроекономічної політики, сміливих кроків з підвищення енергетичних тарифів до рівня відшкодування собівартості, а також заходів щодо оздоровлення банківської системи».  Ухвалюючи рішення про відновлення співпраці, рада директорів МВФ звільнила Україну від необхідності виконання критеріїв ефективності, які стосуються чистих міжнародних резервів, ненагромадження боргів за зовнішніми платежами та незапровадження нових валютних обмежень.

Українська влада сприйняла довгоочікуване рішення про транш МВФ піднесено. Президент Петро Порошенко назвав його «зеленим світлом для інвесторів», прем’єр-міністр Володимир Гройсман – свідченням того, що довіра до України відновлюється, та сигналом іноземним інвесторам, що в економіку України можна і потрібно вкладати гроші, а керівництво Національного банку – підтвердженням того, що Україна прямує правильним шляхом до відновлення стійкого економічного зростання. Увесь отриманий транш спрямовано на поповнення золотовалютних резервів України, які, за прогнозами Нацбанку, за умови отримання наступного, четвертого траншу МВФ в сумі 1,3 млрд. доларів, можуть зрости до 17,2 млрд. доларів США. Натомість щоб отримати четвертий транш, українській владі доведеться серйозно попрацювати – з копії нової редакції меморандуму між Україною та МВФ, опублікованої українським інтернет-виданням «Апостроф», випливає, що для отримання четвертого траншу потрібно буде провести пенсійну реформу, що полягала б у консолідації пенсійного законодавства, ухваленні закону про поступову зміну пенсійного віку та запровадженні єдиного принципу пенсійного забезпечення без пільг, оптимізувати виплату субсидій та розробити до кінця жовтня механізм тимчасового коригування тарифів на газ при змінах вартості його імпорту більш ніж на 10%. Та й інші міжнародні організації не поділяють оптимізму української влади – на думку голови Transparency International Хосе Угаса, рішення МВФ надати транш було політичним. «Якщо б рішення про надання платежів формувалося на звичайних умовах надання позики, то воно було б негативним. Але політика взяла гору, і Україні дадуть ще одне «рятівне коло», – сказав він, назвавши Україну державою, яка має «правлячу еліту, скомпрометовану корупцією». На думку голови Transparency International,  Україна буде залишатися вразливою до корупції та захоплення влади, поки не налагодить економіку і не покінчить з безкарністю чиновників.

Хай там як, але надходження траншу МВФ все ж мало свій позитивний вплив. Вже до кінця вересня, за інформацією українського інформагентства «УНІАН» з посиланням на поінформовані джерела в уряді, Україна планує отримати давно обіцяний 1 мільярд доларів кредитних гарантій США та випустити під нього нові євробонди. Одразу ж після отримання траншу, 15 вересня, Національний банк України лише на 0,5%, але знизив свою облікову ставку – до 15% річних, а також пом’якшив валютні обмеження, збільшивши добовий ліміт зняття готівки в іноземній валюті з банківських рахунків з еквівалента 100 тис. до еквіваленту 250 тис. гривень (приблизно 9800 доларів) та дозволивши підприємствам купувати іноземну валюту для погашення закордонних позик. Надання траншу кредиту МВФ суттєво зміцнило гривню – якщо на міжбанківському валютному ринку ще на початку тижня за долар давали 26,64 гривні, то вже 16 вересня він коштував в середньому 25,82 гривні. Аналогічна ситуація була і на готівковому ринку, де курс долара знизився з 26,4 гривні на початку тижня до 25,5 гривні наприкінці тижня.

Другою важливою подією українського економічного життя минулого тижня стало подання урядом у парламент проекту державного бюджету на 2017 рік, яке відбулося чітко у визначений Бюджетним кодексом термін – 15 вересня. Проект бюджету передбачає доходи в 712,5 млрд. гривень, витрати – на 790 млрд. гривень, а дефіцит – 77,5 млрд. гривень, або 3% валового внутрішнього продукту. Проект передбачає зростання мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму на 10% та збільшення витрат на соціальну сферу, освіту, медицину і науку. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що уряд не планує підвищувати ключові ставки податків у 2017 році, але проект передбачає зростання більшості податкових надходжень порівняно з 2016 роком – від 18% від акцизів до 21,1% від податку на додану вартість. У проекті бюджету-2017 вперше в історії бюджетування передбачено доходи у 7,7 млрд. гривень від спеціальної конфіскації майна колишніх високопоставлених чиновників, яка за відсутності критеріїв та процедур на сьогодні має високий ризик недоотримання – майже такий, як надходження від приватизації, які у проекті бюджету-2017 заплановані на рівні 17 млрд. гривень та можуть також бути не виконані через низьку популярність підприємств серед інвесторів у зв’язку з несприятливим інвестиційним кліматом. Щоправда, ця версія проекту держбюджету ще дуже робоча – адже, за давньою українською традицією, одразу ж після офіційного подання 15 вересня проект зазвичай відкликають на доопрацювання, і у якусь передноворічну ніч депутати Верховної Ради голосують зовсім за інші параметри і показники. Наразі проект бюджету-2017 ще ніхто не відкликав, але все ще може бути, тому детальніше аналізувати цей документ наразі не варто.

На фоні всіх позитивних подій минулого тижня «ложкою дьогтю в бочці меду» став скандал, пов’язаний з контролем над одним з найцінніших українських активів – газотранспортною системою України. 15 вересня стало відомо про підписаний першим віце-прем’єром – міністром з економічного розвитку і торгівлі Степаном Кубівим наказ про зміну статутів НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз», який виводить оператора української газотранспортної системи «Укртрансгаз» зі сфери управління «Нафтогазу» у безпосереднє підпорядкування Мінекономіки, яке отримує право призначати правління та наглядову раду, затверджувати бюджет та контролювати закупівлі компанії. Пояснюючи свої дії на брифінгу 17 вересня у Львові, Степан Кубів заявив, що це – виконання вимог Третього енергопакету ЄС, який передбачає розділення впливу на діяльність газовидобувних, газотранспортних та газопостачальних підприємств та забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи. Натомість, м’яко кажучи, подив викликає те, що цей наказ було підписано саме зараз і без узгодження з головним акціонером «Укртрансгазу» - НАК «Нафтогаз України», чиє керівництво дізналося про перехід повноважень чи не від журналістів. Згідно з офіційною заявою «Нафтогазу», передача контролю над «Укртрансгазом» МЕРТ порушує кредитні угоди «Нафтогазу» та є потенційним дефолтом за боргом, гарантованим державою, а також ставить під загрозу укладення кредитної угоди зі Світовим банком на 500 млн. доларів США для закупівлі газу на зимовий сезон. Своє занепокоєння цим рішенням висловив і Європейський банк з реконструкції та розвитку, який є одним з основних кредиторів «Нафтогазу». Та найгіршим наслідком рішення Степана Кубіва може стати відмова Стокгольмським арбітражем у розгляді позову «Нафтогазу» проти російського «Газпрому» щодо контракту на транзит газу 2009 року, в якій НАК вимагає 12 млрд. доларів та перегляду низки умов – адже при зміні підпорядкування зникає сам предмет розгляду. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вже висловив своє бажання розібратися в конфлікті та «зробити все, щоб не було ніяких проблем». Як це буде – побачимо наступного тижня.

Тим часом, Україна продовжує пасти задніх у міжнародних рейтингах. За інформацією Українського товариства економічних свобод з посиланням на щорічну доповідь канадського інституту Фрейзера «Економічна свобода світу:2016», у рейтингу економічної свободи світу Україна в 2016 році посіла 135 місце зі 159 країн світу – між Пакистаном і Ганою, знизивши своє місце на 7 позицій порівняно з 2015 роком, коли Україна була 128-ю. Рейтинг економічної свободи очолив Гонконг, за ним йдуть Сингапур, Нова Зеландія, Швейцарія, Канада і Грузія. Австралія та Великобританія – на 10-й позиції. Литва посіла 15-те місце, Польща - 40, Росія – 102-ге. Згідно з рейтингом, найгірше в Україні справи із забезпеченням грошей (153 місце в світі) та зі свободою міжнародної торгівлі (131 місце), погіршилися справи з розміром присутності держави в економіці. На запитання «чому так» найкраще відповідають результати опитування інвестиційної компанії Dragon Capital та Європейської бізнес-асоціації, що відбувалося з 25 серпня до 2 вересня. На думку опитаних інвесторів, головними перепонами для інвестування в Україну є корупція та недовіра до судової системи. В топ-10 перепон для бізнесу увійшли військовий конфлікт з Росією, непрогнозований валютний курс та нестабільна фінансова система, обмеження руху капіталу та валютне регулювання, складне податкове адміністрування та нестабільне законодавство, слабкі перспективи відновлення економічного росту, низька купівельна спроможність населення та високі податкові ставки.

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1