Минулий тиждень не приніс українській економіці якихось значних новин, а лише офіційну констатацію певних показників. Першим таким показником стало підтвердження кредитного рейтингу України на переддефолтному рівні рейтинговим агентством Fitch. Перегляд цього рейтингу мав відбутися аж у листопаді, однак агентство вирішило переглянути його достроково через зміну методології рейтингування. Щоправда, зміна методики не вплинула на результат – довгостроковий рейтинг країни залишився на рівні «ССС», а короткостроковий рейтинг дефолту емітента підтверджено на рівні «С». Основною причиною саме такого рішення є відсутність ключових факторів, необхідних для підвищення рейтингу – в тому числі фактору сильних фундаментальних показників за державними фінансами щодо показників за зовнішніми фінансами і фактору пріоритетності кредиторів у національній валюті щодо кредиторів в іноземній валюті.
На відміну від Fitch, Національний банк України оцінює поточну економічну ситуацію в Україні дещо оптимістичніше. Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку з 16,5% до 15,5% річних. За словами керівника Нацбанку Валерії Гонтарєвої, подальше пом’якшення монетарної політики зумовлене зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується із необхідністю досягнення цілей з інфляції на рівні 12%+/-3 відсоткових пункти на 2016 рік та 8%+/-2 відсоткових пункти на 2017 рік. За її словами, Нацбанк зберігає прогноз темпів зростання реального валового внутрішнього продукту на рівні 1,1% у 2016 році та 3% у 2017 році. Водночас головний банк держави поліпшив прогноз для поточного рахунку платіжного балансу – зокрема, передбачення його дефіциту було знижено з 2,3 до 1,8 мільярда доларів. Це зумовлено меншими обсягами імпорту природного газу, покращенням умов торгівлі, збільшенням очікуваного врожаю зернових та високими обсягами приватних грошових переказів в Україну. Підстави для такого оптимізму є – за підсумками червня профіцит зведеного платіжного балансу склав 377 мільйонів доларів, і ця позитивна тенденція триває вже третій місяць поспіль.
Щоправда, про інші тенденції так оптимістично говорити не можна. Зокрема, за інформацією того ж Нацбанку, за підсумками січня-червня дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України склав 1,953 млрд. доларів, що на 23,5% більше дефіциту за аналогічний період 2015 року в 1,581 млрд. доларів. Зокрема, експорт товарів у першому півріччі скоротився на 11,9% – до 15,241 млрд. доларів, імпорт зменшився на 9,9% – до 17,194 млрд. доларів. Зростає зовнішній державний борг – загальна його сума станом на кінець червня 2016 року склала 67,116 млрд. доларів, що на 2,5%, або на 1,610 млрд. доларів більше порівняно з початком поточного року. Національний банк продовжує оптимістично оцінювати зростання ВВП України у другому кварталі поточного року на рівні 1%. З огляду на таку стабільність Нацбанк продовжив валютну лібералізацію – у найближчих планах регулятора продовжити граничний термін для розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 днів, а також збільшити ліміт на безакредитивні розрахунки за імпорт з 500 тис. до 1 мільйона доларів США. А ось прогноз щодо золотовалютних резервів Нацбанку, імовірно, через відсутність перспектив кредитування МВФ довелося скоригувати – їх розмір на кінець року передбачається на рівні 17,2 мільярда доларів, а не 18,7 мільярда, як вважалося раніше.
І ще трохи про позитивні та негативні тенденції тижня. З позитивних – ріст позицій України в світовому рейтингу електронного урядування «United Nations E-Government Survey 2016» на 25 позицій – до 62-го місця зі 193 країн, що свідчить про спрощення роботи з владою та певну прозорість процесів. У «плюс» іде і зацікавлення Україною іноземних інвесторів – минулого тижня стало відомо про намір іноземців, один з яких – оманський шейх, придбати два невеликих українських банки, а також оголошено про те, що в конкурсі на розробку найбільшого українського родовища сланцевого газу – Юзівського на межі Донецької та Харківської областей перемогла голландська компанія Yuzgas B.V. Щоправда, в останньому випадку «ложкою дьогтю в бочці меду» є те, що цей голландський інвестор має статутний капітал в 1000 євро і був спеціально зареєстрований для участі в проекті, а сам конкурс відбувався непублічно. Щоправда, кінцевим бенефіціаром компанії-переможця є канадський бізнесмен Ярослав Кінах, який наприкінці 90-х років ХХ століття керував представництвом Європейського банку з реконструкції та розвитку, але залишається незрозумілим, де він візьме 10 млрд. доларів, які планувала вкласти у це родовище корпорація Shell, яка вийшла з проекту через бойові дії на Донбасі …