Україна в цифрах: 21-25 грудня

Share

Католицька Різдвяна ніч на п’ятницю, 25 грудня, стала доленосною для української економіки на 2016 рік. О 4 годині 5 хвилин ранку Верховна Рада України 263 голосами «за» ухвалила державний бюджет України на 2016 рік, сформований на зміненому 24 грудня податковому законодавстві. Коментуючи новий бюджет, міністр фінансів Наталя Яресько вже традиційно назвала його «великим поштовхом вперед» за рахунок зменшення податкового навантаження, реформ у пенсійній і соціальній сфері та оптимізації бюджетних видатків.

Як ведеться в українському бюджетному процесі, усі фінансові реформи ухвалюються в останній день та під максимальним тиском. Нагадаємо, що цього разу тиском була позиція Міжнародного валютного фонду, який 18 грудня своєю офіційною заявою попередив Україну про припинення співпраці, наголосивши, що «ухвалення державного бюджету з відхиленнями від цілей програми (розширеного фінансування) на 2016 рік і в середньостроковій перспективі перерве програму та неодмінно зупинить все пов’язане міжнародне фінансування». Ухвалений державний бюджет формально відповідає головному критерію МВФ – його граничний дефіцит складає 83,694 млрд. грн, або 3,7% валового внутрішнього продукту. Що ж до детальної оцінки МВФ головного фінансового документу країни, то наразі про це говорити передчасно – у зв’язку з різдвяними канікулами до 1 січня його просто немає кому оцінити. «Вашингтон закритий, і обговорити ці зміни в бюджет просто немає з ким», – зауважила Наталя Яресько. За її словами, не виключений варіант повторення ситуації 2015 року, коли ухвалений державний бюджет довелося змінювати вже у березні через вимоги МВФ. Відповідно, і надходження чергових траншів Міжнародного валютного фонду, який фактично призупинив програму розширеного фінансування кілька місяців тому через «популізм у бюджетному процесі», наразі залишаються під питанням. «Я не можу сказати, як МВФ оцінить ті зміни, що були внесені в бюджетний пакет законів за результатом переговорів з народними депутатами, я не можу зараз прогнозувати, коли буде транш, коли буде рішення МВФ", – зазначила Наталя Яресько.

І такі прогнози українського міністра фінансів не безпідставні – ухвалений парламентом вночі 25 грудня бюджет радикально відрізняється і від запропонованого урядом першого варіанту, який, незважаючи на зниження деяких податків, міг затягнути зашморг на шиї і так слабкої вітчизняної господарки, і від запропонованого парламентським комітетом максимально ліберального варіанту податкової реформи, яка спрощувала життя бізнесу, але не вирішувала завдання балансу доходів та витрат держави. Істина, як завжди, посередині. Вона може комусь подобатися, комусь – ні, але часто буває єдино можливим компромісом. Якщо говорити про податкову складову бюджету, то найпомітнішою лібералізацією залишається зниження єдиного соціального внеску з в середньому 37% до 22% фонду оплати праці, що потенційно заохотить виплачувати більше зарплат офіційно. Щоправда, максимальну суму зарплати, з якої нараховують ЄСВ, збільшено з 23426 грн. до 34450 грн, але це теж добре для працівників, які відповідно матимуть більший розмір державних гарантій. Замість двох ставок податку на доходи фізичних осіб у 15% і 20% встановлено єдину ставку податку в 18%, але скасовано нарахування єдиного соцвнеску з доходів працівників (3,6% від зарплати). Залишено без змін військовий збір в 1,5% доходів громадян. Є компроміс і в збереженні спрощеної системи оподаткування – юридичним особам залишено право користування нею, але зменшено річний обсяг доходу з 20 млн. грн. до 5 млн. грн. та підвищено ставки податку з 2% до 3% доходу для платників ПДВ і з 4% до 5% доходу для неплатників податку на додану вартість. З 1 січня 2016 року скасовується додатковий збір на імпорт, що діяв у 2015 році, але так і не приніс в бюджет нічого, крім конфліктів. Знижується ставка ренти на видобуток корисних копалин.

Крім скорочення видатків, бюджет планує компенсувати втрати від зниження ставок податків підвищенням інших надходжень. Насамперед це – акцизні збори. Так, з січня 2016 року акциз на міцний алкоголь зросте на 50% – до 105,8 грн. за літр 100-відсоткового спирту, на пиво, кріплені та ігристі вина – на 100% (відповідно до 2,48 грн. за літр, 7,16 та 10,4 грн. за літр). Акциз на слабоалкогольні напої зросте втричі – до 211,59 грн. за літр 100-відсоткового спирту. Акциз на тютюнові вироби зросте на 40%, бензин – на 13%, альтернативне паливо – на 42%. Буде збільшено граничні ставки податку на нерухомість та запроваджено особливий податок на нові автомобілі віком до 5 років та квартири і будинки площею понад 300 та 500 кв.м відповідно – у сумі 25 тисяч гривень на рік. Також підвищено ставки сільськогосподарського податку. Чи вдасться збалансувати бюджет – побачимо згодом, коли головний фінансовий документ країни буде підписаний президентом та доступний для вивчення. Бо вже навіть зараз надбанням громадськості стають закладені у бюджет суперечливі моменти на кшталт державної підтримки маловідомого аматорського фестивалю патріотичної пісні в обсязі 25 мільйонів гривень або, як заявила по телебаченню народний депутат Альона Бабак, скасування бюджетних відшкодувань на збереження зарплат працівникам підприємств, мобілізованим до війська, яке фактично стане для бізнесу істотним прихованим податком. Але бюджет є, і це добре.

Тим часом, зменшення економічної активності та доходів населення при зростанні цін вже істотно впливає на статистику та результати в господарці. Так, за даними Національного банку, в листопаді зниження індексу виробництва базових галузей в Україні прискорилося до 9% з року в рік порівняно з 3,1% р/р у жовтні. Причиною цього стало не стільки прогнозоване сезонністю падіння сільськогосподарського виробництва, скільки прискорення спаду в торгівлі через слабкий внутрішній споживчий попит. Так, другий місяць поспіль прискорювалося падіння в роздрібній торгівлі – до 18,7% р/р в листопаді та 17,1% р/р в жовтні. На думку фахівців НБУ, цей спад відображає тенденцію зниження реальних доходів населення, незважаючи на ріст реальної заробітної плати за останні місяці. Тим часом, аналітики UniCredit Bank не очікують швидкого відновлення економіки в 2016 році – на їхню думку, у 2016 році реальний ВВП України зросте на 1%, інфляція складе 22-25%, а курс буде в діапазоні 24-27 гривні за долар. Серед основних ризиків для економіки в наступному році експерти називають високу інфляцію, фіскальну діру Пенсійного фонду, відсутність стимулу підприємницької діяльності, слабку конкурентоспроможність українського експорту, провал цілого ряду реформ і масову корупцію. Окрім того, тиск на економіку України чинитимуть несприятливе світове макроекономічне середовище, спад цін на сировинні товари в світі, закритий доступ до глобальних ринків капіталу, далекий від ідеалу бізнес-клімат та слабка купівельна спроможність.

Банківська система України відображає тенденції економіки. Так, за 11 місяців 2015 року збитки сектора, за даними Національного банку, склали 57,3 мільярда гривень, а лише за листопад фінансовий результат діючих українських банків склав «мінус» 1 мільярд гривень. Позитивом у ньому є тільки те, що збиток системи в листопаді був майже в 4 рази меншим за збиток у жовтні (3,7 млрд. гривень). Триває очищення банківської системи від проблемних банків – 25 грудня НБУ визнав неплатоспроможним Укрінбанк, що посідав 27-ме місце в системі за розміром активів. Причина –  систематичні проблеми з ліквідністю, які з вересня привели банк у категорію проблемних, та численні скарги на невиконання зобов’язань.

І завершимо огляд позитивною новиною. Один із найбільших у світі голландський банк ABN AMRO вніс Україну до списку держав з перспективними ринками, що можуть замінити країни BRICS для голландського бізнесу. При цьому Україна очолила цей список завдяки тому, що її зовнішня торгівля все більше орієнтується на Захід, та наявній зоні вільної торгівлі з ЄС. На думку експертів банку, Голландія може стати добрим ринком збуту української продукції, а голландські бізнесмени можуть знайти більше можливостей для продажу своїх товарів, які були втрачені через санкції Росії.

За матеріалами Wschodnik.