Минулий тиждень в українській економіці був досить спокійним – настільки, що головною новиною тижня можна вважати підготовку до податкової реформи. Як повідомила 25 листопада заступник міністра фінансів України Олена Макеєва, проект нового Податкового кодексу, інших податкових законопроектів та проект бюджету-2016 буде подано до парламенту вже до кінця наступного тижня.
Які новації нестимуть українцям підготовлені законопроекти, наразі сказати важко – оригінальні їхні тексти ще не оприлюднені. З того, що говорять, можна визначити такі моменти: по-перше, проект пропонуватиме єдину ставку податку на додану вартість в 20% для всіх категорій платників – з ліквідацією пільгових ставок для фармацевтики та спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських компаній. За словами О.Макеєвої, пом’якшити негатив від підвищення цін на ліки після збільшення ПДВ уряд планує через субвенції на ліки громадянам, на які виділятимуться кошти спеціального фонду, куди надходитиме підвищений ПДВ з ліків. По-друге, проект Податкового кодексу передбачає радикальне зниження єдиного соціального внеску – з існуючих близько 41% до 20%. Якщо це буде впроваджено, платити «білі» зарплати в Україні стане вигідніше, оскільки соціальний податок на фонд заробітної плати буде знижено більш ніж удвічі.
Законопроекти, що розробляються урядом, також містять джерела скорочення видатків держбюджету на більш ніж 60 мільярдів гривень, як цього вимагає Міжнародний валютний фонд. Конкретики у цій інформації дуже мало, але, як повідомила у своєму блозі в Інтернет-виданні «Економічна правда» міністр фінансів Наталя Яресько, ключовими точками оптимізації стануть підвищення ефективності соціальних виплат через їх «додаткову верифікацію, адресність та надання допомоги тільки тим, хто справді потребує підтримки», підвищення ефективності бюджетних витрат на дороги, агросектор та енергетику, а також реформування фінансування охорони здоров’я, що полягатиме у «значному підвищенні якості державних послуг та переході на фінансування послуги і результату, а не ліжко-місця та квадратних метрів холодних і темних коридорів лікарень».
Звучить, звичайно, привабливо, але є одне але – аби не вийшло так, як у відомій приказці «хотіли, як краще – вийшло, як завжди». З Міжнародним валютним фондом усе погоджено – принаймні та ж міністр Яресько 24 листопада заявила, що уряд і місія МВФ, яка завершила роботу 20 листопада, узгодили і податкову реформу від Мінфіну, і її вплив на бюджет-2016. Але результати роботи української економіки, на жаль, негативні: у січні-вересні 2015 року, згідно з висновком про стан виконання бюджету-2015 від Рахункової палати, зменшення реального валового внутрішнього продукту України у 2,4 раза перевищило показник, врахований при формуванні бюджету-2015. Висновок палати наголошує, що державний бюджет за січень-вересень поточного року був виконаний з профіцитом за рахунок девальвації гривні, змін податкового та бюджетного законодавства та інфляційного чиннику. Водночас державний борг унаслідок девальвації гривні до іноземних валют і перевищення в 2,1 разу державних запозичень над витратами збільшився з початку року на 33% – до 1,259 трлн гривень. В цілому ж державний і гарантований державою борг з початку року зріс на 38,2% – до 1,521 трлн гривень. Витрати на погашення й обслуговування державного боргу збільшилися порівняно із січнем – вереснем 2014 року на 56,1 млрд гривень, або 55%. Такі «успіхи» нарешті змусили міністра Яресько говорити про те, що у 2016 році інтенсивність нових зовнішніх запозичень потрібно буде зменшувати. А от у податковій частині такого профіциту нема – згідно з даними Рахункової палати, в умовах зниження виробництва і погіршення фінансових результатів суб’єктів господарювання обсяг несплачених до державного бюджету податкових зобов’язань, а саме податкового боргу разом із розстроченими податковими зобов’язаннями, з початку 2015 року зріс на 21 млрд. 751,3 млн грн, або в 1,8 раза. Окрім того, платникам податків у січні – вересні поточного року списано податкових боргів на суму 3 млрд 720,9 млн грн, що на 1 млрд 480,5 млн грн, або в 1,7 раза, більше, ніж у відповідному періоді 2014 року. І тут питання: чи будуть готові українські підприємства в умовах депресії платити «реформовані» податки, чи все піде в «тінь»?
У банківському секторі минулого тижня були як позитивні, так і негативні новини. Найголовнішим позитивом тижня стала купівля Європейським банком реконструкції та розвитку 30% акцій одного з найбільших банків України – Райфайзен Банку Аваль. Згідно з умовами операції, озвученими 25 листопада, ЄБРР та Raiffeisen Bank International візьмуть участь у збільшенні капіталу першого рівня Райффайзен Банку Аваль на суму 3,15 млрд грн, або 122 млн євро. В результаті докапіталізації частка Raiffeisen Bank International в статутному капіталі дочірнього банку знизиться з 96,2% до приблизно 67%. Точна цифра буде залежати від того, яку участь у збільшенні капіталу візьмуть міноритарні акціонери, яких зараз налічується близько 109 тисяч. Те, що ЄБРР збільшує свою частку в українському банку з європейським капіталом, свідчить, що в секторі ще не все так погано, і в українську банківську систему можна інвестувати.
Другим банківським позитивом минулого тижня стало підвищення міжнародних рейтингів трьох українських банків. Так, міжнародне рейтингове агентство Moody’s підвищило довгострокові рейтинги Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку до рівня «Саа3» з «Саа», прогноз за рейтингом – стабільний. Інше рейтингове агентство – Standard&Poor’s підвищило довгостроковий кредитний рейтинг дочірнього банку найбільшого банку Польщі – PKO Bank Polski S.A. – львівського Кредобанку з рівня ССС- до ССС+, а рейтинг за національною шкалою – з uaCCC- до uaB+. Підвищення рейтингів відображає перегляд суверенних міжнародних рейтингів України, а у випадку з Кредобанком – ще й думку Standard&Poor’s про те, що рейтинг банку більше не стримується рівнем суверенних кредитних рейтингів України.
Цими новинами позитив завершується, і починаються новини негативні. 24 листопада Національний банк України повідомив, що загальний обсяг збитків по банківській системі станом на 1 листопада 2015 року склав 56,3 млрд. гривень. Лише за жовтень поточного року збиток працюючих банків склав 3,7 млрд. гривень, але у порівнянні з вереснем він скоротився на 39%. З позитивних моментів варто відзначити ще те, що у жовтні платоспроможні банки отримали максимальний за 8 місяців чистий комісійний дохід – 2 млрд. грн. Також у жовтні до 4,4 млрд. гривень зріс чистий процентний дохід. 79 банків отримали прибуток на загальну суму 3,9 млрд. гривень. Ще одним негативом стало ускладнення купівлі валюти юридичними особами – відповідно до ухваленої Нацбанком постанови, відтепер підприємства можуть купувати або обмінювати валюту за зовнішньоекономічним договором тільки в одному банку. У разі ж, якщо клієнт вирішив перейти в інший банк, новий банк має отримати всю інформацію про незавершені операції з зовнішньоекономічним договором. Цей захід може дещо стримати знецінення української національної валюти, але чи це вдасться – побачимо вже згодом…