Головним економічним позитивом для України минулого тижня стало істотне підвищення країни в рейтингу Doing Business від Світового банку – її позиція зросла аж на 13 пунктів, і в результаті Україна посіла 83 місце між Саудівською Аравією та Брунеєм. Водночас, реальне підвищення в цьому рейтингу склало лише 4 пункти – решта є наслідком перегляду Світовим банком методології розрахунку цього рейтингу, після застосування якої у минулорічному Doing Business Україна посіла не 96-те, а 87-ме місце.
Ці 4 реальних пункти Україна здобула завдяки істотному прогресу в процесах реєстрації бізнесу – як ми уже повідомляли у попередньому огляді, відтепер в Україні можна зареєструвати компанію за 1 день, і при цьому не потрібно відвідувати велику кількість державних установ. У інших напрямках, за якими розраховується рейтинг, в Україні істотних змін не було – ні позитивних, ні негативних. При розрахунку місця в Doing Business також враховується складність отримання дозволів на будівництво, підключення до електромереж, реєстрація власності, отримання кредитів, захист міноритарних інвесторів, оподаткування, міжнародна торгівля, забезпечення виконання контрактів та вирішення проблем неплатоспроможності. Так виглядає, що в усіх цих напрямках істотних змін в Україні, на жаль, нема, а, значить, і про пожвавлення економіки говорити рано.
Незмінність ситуації з бізнес-кліматом в Україні підтвердило щоквартальне дослідження Європейської бізнес-асоціації, за результатами якого асоціація розраховує спеціальний індекс інвестиційної привабливості України. У дослідженні, результати якого були оприлюднені 27 жовтня, індекс інвестиційної привабливості за третій квартал склав 2,56 бала з 5, знизившись з 2,66 бала за другий квартал. Серед 98 компаній-членів асоціації, що взяли участь в опитуванні, 89% висловили незадоволення станом інвестиційного клімату в країні. Керівники компаній вважають, що рівень боротьби з корупцією і надалі не відповідає її розмірам, а реформи здійснюються, але повільно і мляво. При цьому бізнес не вірить у світле майбутнє України в короткостроковій перспективі та прогнозує, що в 4-му кварталі бізнес-клімат залишиться без змін – так вважають більше половини опитаних керівників підприємств, тоді як ще у другому кварталі такими песимістами були 41% опитаних. «Відсутність реальних кроків у боротьбі з корупцією та відчуття незахищеності перед законом – це дві проблеми, які турбують іноземну бізнес-спільноту. Вони зупиняють нових інвесторів від вкладення коштів в Україну як у перспективний для себе ринок», – прокоментувала результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.
Відчуття незахищеності перед законом в Україні останнім часом підтверджується чи не щотижня. На минулому тижні це відчуття пережила фінансова компанія «Ай Ті Фінанс» та її мережа платіжних терміналів 24NonStop. 28 жовтня на екранах всіх терміналів компанії з’явилося повідомлення «Нас руйнує СБУ» – платіжна система припинила роботу внаслідок обшуку та вилучення серверів напередодні. Як повідомив порталу «Ліга» директор компанії Олег Цимбал, приводом до обшуку стало досудове розслідування, у рамках якого «Ай Ті Фінанс» підозрюється у співпраці з терористами з неконтрольованих районів Донецької та Луганської областей. За його словами, компанія справді колись співпрацювала з дилерами в Донецьку і Луганську, але після заборони Національного банку перервала всі зв’язки з цими регіонами. Крім вилучення обладнання, Державна служба фінансового моніторингу також наклала арешт на банківські рахунки компанії на загальну суму більш як 20 млн. грн. Тим часом, робота термінальної системи була відновлена наприкінці тижня на резервних серверах (компанія готувалася до такого сценарію), і після зняття арешту з коштів «Ай Ті Фінанс» зможе виконати всі зобов’язання перед клієнтами.
Процес реструктуризації українського зовнішнього боргу минулого тижня відбувався за планом – триває підготовка до обміну єврооблігацій на узгоджених з кредиторами умовах, а Росія офіційно заявила про відмову від реструктуризації боргу за облігаціями на 3 млрд. доларів, термін виплати за якими настає у грудні 2015 року. За офіційною інформацією українського Міністерства фінансів, Росія не скористалася останнім шансом приєднатися до реструктуризаційних умов 29 жовтня, а отже, не зможе отримати ні нових євробондів, ні боргу. Всі інші кредитори, які підтримали реструктуризацію, мають отримати нові цінні папери до 12 листопада. Відмова виплат за «російським» боргом навіть у разі судового диспуту не позбавить Україну зовнішнього фінансування – як повідомила газета Wall Street Journal, у листопаді західні країни планують змінити правила кредитування Міжнародного валютного фонду, які б дозволили кредитування країн навіть при дефолті офіційним кредиторам у разі, якщо країна-кредитор проводить недружню політику щодо позичальника. За даними газети, виконавча рада МВФ розгляне це питання наприкінці листопада, і рішення за ним може бути ухвалене простою більшістю голосів. Нинішня політика фонду виключає можливість надання подальшого фінансування країни-члена фонду, якщо вона має прострочену заборгованість перед офіційними кредиторами.
Що ж до фінансування МВФ, то до кінця цього року Україна мала б отримати третій транш за програмою розширеного фінансування в 1,7 млрд. доларів, до якої прив’язана інша міжнародна фінансова допомога на 2,3 млрд. доларів, випуск євробондів під гарантії США на 1 млрд. доларів, транш макрофінансової допомоги ЄС на 670 млн. доларів та кредит Японії на 300 млн. доларів. Як ми повідомляли раніше, місія МВФ припинила роботу в Україні без прийняття рішення через незадоволення ходом реформ в Україні та зростанням популістських заяв напередодні місцевих виборів. За інформацією голови Національного банку України Валерії Гонтарєвої, місія МВФ виконає свою обіцянку і повернеться в Україну– її прибуття очікується 2-8 листопада, але листа-підтвердження наразі не було. Валерія Гонтарєва уточнила, що всі питання до Нацбанку були узгоджені з МВФ, а вирішальним для результату роботи місії стане ухвалення збалансованого державного бюджету на 2016 рік.
Тим часом, банківська система України демонструє стабільність. 29 жовтня Нацбанк вирішив залишити без змін облікову ставку – на рівні 22% річних. При обговоренні цього питання враховувалося, що у вересні було зафіксовано пожвавлення економічної активності, а також відбувалася подальша стабілізація фінансової системи – тривало зростання депозитів у гривні, а у вересні вперше за 2 роки було зафіксовано приріст депозитів в іноземній валюті. Окрім того, Нацбанк мав змогу поповнювати валютні резерви ринковим способом завдяки перевищенню пропозиції іноземної валюти над попитом на неї – золотовалютні резерви України у жовтні перетнули позначку в 13 млрд. доларів, і на міжбанківському ринку за цей період Нацбанком було викуплено 300 млн. доларів. Водночас, незважаючи на увесь цей позитив, облікову ставку було вирішено не знижувати через наявні короткострокові інфляційні ризики.
Ще однією позитивною новиною від Національного банку стала інформація про зростання валового внутрішнього продукту – за інформацією Валерії Гонтарєвої, у третьому кварталі ВВП України зріс на 1% у порівнянні з попереднім кварталом. Зростає частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків – у жовтні вона зросла до 37,9% з 31% у вересні, але це викликано в основному за рахунок докапіталізації банків з російським капіталом на 16,6 млрд. гривень. Банківська система відчутно поповнила бюджет країни – завдяки впровадженню податків на доходи з депозитних вкладів за січень-вересень до державного бюджету надійшло 6,1 млрд. грн. від цього податку, що дало підставу НБУ запропонувати Міністерству фінансів знизити ставку оподаткування доходів від депозитів з нинішніх 20% до 15%. Єдиним негативом у банківському секторі стало зростання частки простроченої заборгованості за кредитами, яка у вересні зросла з 18,6% на початок місяця до 19,9% станом на 1 жовтня.