Україна в цифрах: 5-9 жовтня

Реструктуризаційні успіхи, незадоволення МВФ та війна з непрозорими банками – тиждень 5-9 жовтня для економіки України.

Україна в цифрах: 5-9 жовтня

У найважливішій на сьогодні для української економіки справі реструктуризації зовнішнього боргу минулого тижня було досягнуто не вирішального, але досить помітного успіху. Цей успіх – досягнення компромісу з групою незадоволених кредиторів, які мали всі шанси заблокувати обмін українських євробондів з огляду на несправедливі, на їхню думку, умови реструктуризації. Як було повідомлено 9 жовтня у заяві юридичної компанії Shearman&Sterling, яка представляє інтереси незадоволених кредиторів, держателі українських євробондів з погашенням у вересні (на 500 млн. доларів) та жовтні (на 600 млн. євро) підтримають реструктуризацію, якщо їхнє погашення буде відтерміновано не більше, ніж на 4 роки. Оскільки відповідні зміни до початкового плану реструктуризації українських єврооблігацій Міністерство фінансів внесло, обміну більшої частини євробондів вже ніщо не заважає. Хоча до зустрічі інвесторів 14 жовтня, на якій має бути проведено вирішальне голосування, все може бути.

Таким чином, на сьогодні залишається не вирішеним лише питання реструктуризації зовнішнього боргу перед Росією – на суму 3 млрд. доларів. Росія як власник облігацій рішуче відмовляється проводити реструктуризацію цього боргу на умовах, узгоджених зі спеціальним комітетом кредиторів. 9 жовтня міністр фінансів України Наталя Яресько спробувала переконати міністра фінансів Росії Антона Сілуанова на щорічних зустрічах Міжнародного валютного фонду та Світового банку в столиці Перу Лімі. Незважаючи на те, що пропозиція була зроблена в присутності міністра фінансів Німеччини Вольфганга Шойбле, домовленість про реструктуризацію досягнута не була. За словами Антона Сілуанова, Росія не бачить для себе можливості реструктурувати борг на загальних підставах, як цього вимагає Наталя Яресько, і вимагає для себе спеціальних умов. Хай там як, позиція Росії не є критичною для процесу реструктуризації, оскільки статус цього боргу буде визначено окремо за участю МВФ.

Якщо до процесу реструктуризації українського зовнішнього боргу запитань не виникає, то інші заяви, які виголосила Наталя Яресько минулого тижня, не лише викликають подив, а й насторожують. Так, 9 жовтня в інтерв’ю газеті Financial Times головний фінансист держави закликала міжнародні фінансові організації подвоїти фінансову допомогу Україні – мовляв, передбачених програмою МВФ 40 мільярдів доларів буде недостатньо для довгострокової стабільності в країні. На її думку, уряд потребує більшої допомоги донорів у фінансуванні інфраструктури та інших інвестиціях, а «допомога від таких донорів, як США… мала б подвоїтися». Ці кошти, на думку міністра, треба використати на «стимулювання інвестицій». Хоча чим можна «стимулювати інвестиції», коли для створення сприятливого (не кажучи вже про привабливість) бізнес-клімату для інвестування в Україну майже нічого не зроблено? Подальше кредитування без навчання України заробляти просто «підсадить» державу на «голку» легких грошей і зробить її повністю залежною від зовнішнього фінансування, відключення якого призведе до колапсу. Україна вже переживала подібну ситуацію в 2005 році – коли економіка була розбещена майже безкоштовним російським газом, який надходив бартером з розрахунку 50 доларів за 1000 кубометрів як плата за транзит до Європи, перехід на ринкові ціни став справжнім шоком для господарки. Позбутися залежності від російського газу Україні вдалося лише через 10 років завдяки радикальному скороченню споживання та балансуванню цін. У нинішньої України ще 10 років на це просто нема.

До речі, заяви міністра Яресько дуже пікантно виглядають на фоні результатів роботи місії МВФ в Україні. За інформацією джерел впливового українського Інтернет-видання «Апостроф», МВФ незадоволений результатами виконання Україною взятих на себе зобов’язань, і через це фонд продовжить переговори про новий транш кредиту лише після місцевих виборів – у листопаді. За даними видання, місія не отримала відповідей на низку запитань і незадоволена ходом економічних реформ, ефективністю боротьби з корупцією та реформуванням банківського сектора. При цьому в фонді вже не сприймають війну на Донбасі як пом’якшуючий аргумент і вимагають конкретних результатів вже і зараз. Так, фонд бентежить відсутність єдиної позиції з податкової реформи, дефіцит Пенсійного фонду та принципи формування бюджету. Окрім того, МВФ, на відміну від українського уряду, більш стримано оцінює прогрес України в плані збільшення доходів і детінізації економіки та занепокоєний популістською риторикою напередодні місцевих виборів. Якщо вірити виданню, ситуація досить серйозна, і треба щось робити. Міністр Яресько підтвердила, що на роботу налаштована – 10 жовтня стало відомо, що в інтерв’ю Wall Street Journal вона заявила, що піде у відставку, якщо уряд не проводитиме економічних реформ. Що ж, це добре – вже після виборів їй та уряду потрібно буде зробити свій вибір, причому який би він не був – від цього вибору виграє Україна та українці.   

У фінансово-банківському секторі України минулого тижня спостерігався легкий шторм. Тиждень розпочався обговоренням ухваленого минулими вихідними резонансного рішення Національного банку України визнати неплатоспроможним та запровадити тимчасову адміністрацію до одеського «Юніон Стандард банку», який до останнього часу стабільно працював на ринку та не мав особливих проблем з ліквідністю та виконанням своїх зобов’язань. Головною причиною такої дії НБУ назвав непрозору структуру власності банку, про яку було письмово попереджено керівництво, а також різке збільшення операцій з готівкою та наявність істотних ризиків з інформаційної безпеки, що, на думку регулятора, ставило під загрозу його фінансовий стан, а також гроші вкладників і кредиторів. У свою чергу, керівництво банку публічно заявило, що Нацбанк нібито не надав банку можливості та часу на ліквідацію порушень та не врахував, що більш як 70% зауважень регулятора були враховані і виконані. Хто правий і хто винний – вирішуватимуть правоохоронні органи і суди, куди Нацбанк передав матеріали про операції, які вважає шахрайськими.

На одному «Юніон Стандард банку» НБУ не зупинився. 8 жовтня заступник голови Нацбанку Олександр Писарук повідомив, що центральний банк країни офіційно визнав непрозорими 48 банків, що містять 7% активів банківської системи. Вперше у заяві такого рівня було названо всі непрозорі банки поіменно – з інформацією, що у разі нерозкриття справжніх власників ці банки можуть бути покарані аж до виведення з ринку. При цьому в списку фігурують не лише банки з «сумнівною» структурою, а й фінансові установи з відомими на ринку та добропорядними власниками! Для чого було завдавати цим банкам нищівного репутаційного удару – неясно. Найкращим коментарем до цієї ситуації є інший випадок, що стався також минулого тижня – Господарський суд Києва своїм рішенням заборонив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національному банку приймати рішення щодо ліквідації ПАТ «Укргазпромбанк». Рішення ухвалено за позовом компанії Primestar Energy FZE з Об’єднаних Арабських Еміратів, яка в серпні придбала 100% акцій цього неплатоспроможного банку. Незважаючи на факт купівлі, Нацбанк 14 вересня вирішує ліквідувати «Укргазпромбанк», не дочекавшись виконання інвестором своїх зобов’язань. Рішення суду було логічним – адже те, що за Primestar Energy стоїть невідома в Україні фізична особа, не дає підстави для відмови в реалізації його прав. А от дії банківського регулятора в цьому контексті виглядають не дуже логічно. Деталі наразі не відомі, оскільки Нацбанк це рішення не коментує.

На завершення ж – трохи позитиву з минулого тижня. По-перше, Світовий банк зафіксував незначне зростання української економіки – валовий внутрішній продукт у третьому кварталі 2015 року виріс на 1% порівняно з попереднім кварталом, навіть враховуючи сезонні фактори. По-друге, в Україні відновилося виробництво автомобілів – у вересні автозаводи виробили 416 автомобілів, з них 170 – легкових. По третє, одна з ІТ-компаній, що попала під вересневі обшуки правоохоронців – оператор телебачення через Інтернет Divan.TV – перемогла правоохоронні органи у Дарницькому суді Києва. Зокрема, суд зобов'язав силовиків повернути всю вилучену в ході обшуків 17 вересня комп’ютерну техніку. Щоправда, наразі ухвалене рішення стосується лише вилучених особистих комп’ютерів та гаджетів працівників компанії (щодо офісних комп’ютерів та серверів судовий процес триває), але рішення суду є остаточним і не підлягає оскарженню.

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1