Україна в цифрах: 27-31 липня

Новий транш МВФ, «загострення» у сфері зовнішніх боргів та боротьба з інвесторами – тиждень 27-31 липня для економіки України

Україна в цифрах: 27-31 липня

Довгоочікуваний транш кредиту за програмою розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду, як і очікувалося, став найголовнішою подією минулого тижня для української господарки. Увечері 31 липня стало відомо, що Рада директорів МВФ таки завершила перший перегляд виконання Україною економічної програми, підтриманої кредитом розширеного фінансування, і схвалила виділення другого траншу цього кредиту в сумі 1,7 мільярда доларів.  У коментарі МВФ з цього приводу, оприлюдненому за день до надання траншу, фонд закликав владу України не зупинятися в процесі реформ. «Директор - розпорядник МВФ Крістін Лагард вельми високо оцінює зусилля керівництва України у справі економічного прогресу. Вона наполягає на необхідності продовження реформ для того, щоб не допускати затримок або повернення країни на колишні економічні позиції», - йдеться у коментарі.

На початку планувалося, що вся сума наданого траншу піде на поповнення золотовалютних резервів Національного банку, але, як повідомив у телеефірі віце-прем’єр України – міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, частина цього кредиту все ж таки буде скерована на погашення боргів за газ. Таким чином, транш кредиту МВФ традиційно піде на закриття поточних «дірок» у балансі країни. Звістка про транш позитивно вплинула на курс національної валюти – гривні, офіційний курс якої був укріплений до 21,15 грн. за долар США.

Тим часом, у іншому ключовому моменті, що впливає на стабільність української фінансової системи – реструктуризації зовнішніх боргів приватних кредиторів все не так райдужно, як спочатку гадалося. Виснажлива тактика переговорів, підкріплена погрозою українського Мінфіну у будь-який час застосувати надане законодавством право на мораторій на виплату зовнішніх боргів, зробили свою справу – за даними Wall Street Journal, комітет приватних кредиторів України «зі скрипом», але погодився на часткове списання аж 5% зовнішнього боргу. Враховуючи, що до останнього часу кредитори, керуючись «моральною дилемою», були готові на будь-які умови, крім часткового списання – це відчутний прогрес. Натомість, за інформацією Reuters з посиланням на власні джерела, Україна відхилила цю пропозицію, оскільки вона принципово не відрізняється від тих умов, які раніше озвучували держателі євробондів. Імовірно, перемовники з українського боку зрозуміли поступку клубу кредиторів як сигнал, що «клієнт дозрів», та взялися із заповзяттям «дотискати» контрагента до рішення, вигідного Україні. Так, за даними того ж джерела Reuters, українська сторона бачить кінець наступного тижня як «абсолютно крайній термін» для реструктуризації заборгованості, інакше мораторій на виплату буде застосовано вже до погашення євробондів на 500 млн. доларів, що має відбутися у вересні. Подальші дискусії відбудуться на зустрічі міністра фінансів України з керівництвом головного кредитора – групи Franklin Templeton, про яку особисто попросила міністр Наталя Яресько. Хай як, але до початку вересня ще є час для того, щоб домовитися про рішення, яке буде прийнятним для всіх та не зашкодить і так слабкій українській фінансовій системі. На що і сподіваємось.

У банківській сфері минулий тиждень пройшов під знаком загальної лібералізації – Національний банк України ухвалив низку рішень, які суттєво спрощують життя громадянам і бізнесу. Так, спрощено видачу фізичним особам індивідуальних ліцензій на валютні операції – такий документ потрібен кожному громадянину, що захоче відкрити банківський рахунок за кордоном. Спрощення збільшує строки, за які треба звертатися по ліцензію при наявності закордонного рахунку – 2 місяці після повернення, якщо рахунок було відкрито  у тимчасовій поїздці, та 24 місяці у разі, якщо людина постійно мешкала за кордоном. Також збільшено термін дії таких ліцензій з 1 до 3-х років. Інший документ істотно спрощує реєстрацію в Україні міжнародних систем інтернет-платежів та електронних грошей, випущених за кордоном, та створює правові умови для використання закордонних систем українськими громадянами. Третім спрощенням стало скасування вимоги попередніх заявок для підтвердження угод купівлі-продажу валюти між українськими банками, та скорочення переліку інформації для роботи в системі підтвердження угод.

На цьому спрощення завершились. Іншими документами фінансовий регулятор запропонував обмежити в Україні розрахунки готівкою з нинішніх 150 тисяч до 50 тисяч гривень, або до трохи більше ніж двох тисяч доларів. Причиною цього, на думку НБУ, є «необхідність у забезпеченні стабільного припливу готівки у банківську систему». Ще однією постановою Нацбанк посилив відповідальність за перевищення банками граничного обсягу купівлі валюти на міжбанківському ринку, встановивши за це суворі покарання аж до обмеження чи призупинення окремих операцій банку. Незважаючи на позитивні сигнали та на профіцит зведеного платіжного балансу України на 361 млн. доларів, залишено без змін нинішню незвично високу облікову ставку в 30% річних, а також не скасовано обмеження на купівлю іноземної валюти за готівку та її видачу з поточних рахунків.

У виробничій сфері, як завжди, позитиву було мало. Незважаючи на думки деяких інвестиційних компаній про те, що економіка України досягла свого дна (на думку компанії Dragon Capital, реальне падіння ВВП у 2015 році складе не 8,5%, а 12%), і економіка може почати вихід з рецесії вже незабаром за умови незмінності військової ситуації на Сході зі зростанням ВВП на +1% у 2016 році, бо «інтерес у іноземних інвесторів зростає», в реальності все наразі навпаки. Так, провідний український автовиробник – Запорізький автомобілебудівний завод заявив, що у поточному році він випустить не більше 8 тисяч автомобілів, що майже в півтора рази менше порівняно з минулорічними 13 тисячами машин. Аналіз експорту показує, що Україні не допомогли навіть односторонні преференції Євросоюзу – за даними опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, цими перевагами скористалися лише третина українських експортерів. Більше половини підприємств, що експортують в ЄС, а точніше, 55% - зменшили поставки товарів до Європи.

В таких умовах допомогти економіці могли б виробничі інвестори зі своїми довгостроковими планами присутності, але, як завжди, в Україні відбуваються події, які відлякують іноземців. Так, 29 липня Головне слідче управління МВС України разом зі спецпідрозділом «Миколаїв» влаштували штурм, або, як кажуть в Україні – «маски-шоу» в головному офісі однієї з найбільших національних мереж дитячих супермаркетів «Антошка». Приводом для цього стала необхідність обшуку за рішенням Печерського райсуду Києва у справі, що … абсолютно не стосується «Антошки»! Незважаючи на те, що фірма-власник мережі фактично не скоювала жодного порушення і була готова видати слідству всі потрібні документи, правоохоронці розбили касу, вилучили сервери, гроші й чекові книжки – і це в Одеській області, що має найбільш налаштованого на реформи губернатора Михайла Саакашвілі! Під час слідчих дій навіть було порушено дипломатичні норми – міліціонери обшукали кабінет керівника компанії Владислава Бурди, який є почесним консулом Словенії! Справа стала відомою лише завдяки одеським активістам та керівнику місцевого УВС, який припинив наругу та узяв вилучене у свій кабінет під персональну гарантію не видавати нічого нікому без рішення суду. Власник компанії Владислав Бурда сказав, що не дивується – 4 роки тому його фірма пережила майже такі ж події через рейдерську атаку. «Спосіб, за яким українські правоохоронці завдають максимальний збиток підприємству, є варварським і контрефективним, який не сприяє росту інвестицій в країну, - сказав В.Бурда газеті «Дзеркало тижня». – Зате він максимально сприяє втечі капіталу. У нас працює 2300 осіб, і я не знаю, як платити їм зарплату та як розвивати бізнес, якщо я не маю елементарних гарантій прав власності та нормальної роботи підприємства від держави?» На жаль, чим більше таких ситуацій – тим менше інвесторів буде мати Україна, і тут не допоможе навіть зростання України на 7 позицій у глобальному рейтингу споживчої довіри …

За матеріалами Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1