Україна в цифрах: 13-17 липня

Прогресивна реструктуризація, важливі закони, лібералізація та бідність – тиждень 13-17 липня  для економіки України

Україна в цифрах: 13-17 липня

Тиждень, що минув, приніс українській економіці чимало позитивних новин. Першою такою новиною стало продовження конструктиву в переговорах між українським Міністерством фінансів та приватними кредиторами України в питаннях реструктуризації зовнішнього боргу. Як і планувалося, 15 липня у Вашингтоні відбулася зустріч між українською делегацією на чолі з міністром фінансів Наталею Яресько та членами комітету приватних кредиторів України. Як було наголошено у спільному прес-релізі Мінфіну та спецкомітету кредиторів, «в ході зустрічі у Вашингтоні було досягнуто подальшого прогресу з низки істотних питань. За результатами зустрічі сторони домовилися зосередити свою увагу на усуненнiрозбiжностей між своїми позиціями».З цього можна зробити висновок, що період взаємних погроз та істотних розбіжностей минув – сторони знайшли певний компроміс і наступного тижня зосередять увагу на доопрацюванні деталей боргової операції. Це дуже добре, оскільки знижує ризики дефолту України та збільшує її шанси на зовнішнє фінансування. Хоча міністр Яресько публічно заявляє, що імовірність дефолту залишається, вона вже називає його «технічним дефолтом» - і це теж добрий знак, бо технічний дефолт, який не означає неможливості виплати зобов’язань за боргами та зазвичай оголошується при досягненні умов про реструктуризацію боргових зобов’язань на період оформлення відповідних угод, майже ні на що не впливає. Ну а те, що, за спільним прес-релізом, сторони мають намір «фіналізувати умови боргової операції України якомога скоріше»  та  планують низку зустрічей наступного тижня, вселяє надію в те, що епопея реструктуризації українських боргів завершиться вже найближчим часом та успішно для України.

Другою позитивною новиною минулого тижня стало ухвалення українським парламентом чотирьох законів, які відкривають Україні доступ до фінансування Міжнародного валютного фонду та інших закордонних інституцій. Зокрема, Верховна Рада ухвалила закон про зміцнення системи гарантування вкладів фізичних осіб в українських банках, закон щодо уточнення підслідності Національного антикорупційного бюро, закон про посилення дисципліни юридичних осіб при сплаті заборгованості за спожиті енергетичні ресурси та закон про регулювання у сфері комунальних послуг. Враховуючи цей факт, питання виділення Україні другого траншу програми EFFМіжнародний валютний фонд може розглянути вже 31 липня. Нагадаю, що мова йде про фінансування МВФ в обсязі 1,7 мільярда доларів та ще про 1,5 мільярда доларів від Світового банку, не кажучи вже про сигнал іншим фінансовим інституціям: з Україною можна мати справу.

Третьою позитивною і, напевно, найбільш вражаючою новиною минулого тижня, враховуючиурядову політику «максимальної фіскалізації», тобто наповнення бюджету за будь-яку ціну на збиток бізнесу, стало те, що уряд та парламент України нарешті … зайнялися лібералізацією економіки!Приводом до цього, напевно, стало не стільки раптове «прозріння», скільки жорстка розмова під час зустрічі українських урядовців з президентом США Бараком Обамою та віце-президентом Джозефом Байденом, після якої український прем’єр Арсеній Яценюк чи не вперше в житті публічно запалив цигарку. Першим свідченням того, що влада розвертається до бізнесу обличчям, став поданий урядом законопроект про зниження вдвічі рентних платежів на видобуток газу.

Про завищені ставки ренти на видобуток природного газу в 70%, які роблять абсолютно невигідними видобуток газу на українських родовищах і збільшують залежність України від імпортного «блакитного палива», з початку року не говорив хіба лінивий. Останньою краплею в цьому стало рішення американської Chevron, що перемогла у конкурсі на розробку Олеського родовища сланцевого газу в Західній Україні, закрити представництво в Україні через відсутністьперспектив розвитку бізнесу. Урядовий законопроект пропонує знизити ренту більш ніж удвічі – до 29% з приватних родовищ, які будуть запущені після 31 жовтня 2015 року. Компанії ж, що почнуть видобуток після 1 січня 2016 року, матимуть ще нижчу ставку – 20% при видобутку газу на глибині до 5 км та 10% при глибині понад 5 км. Це навіть більше, ніж вимагало від уряду «газове лоббі». Натомість, ставка в 70% залишиться при розробці приватними компаніями державних родовищ у рамках угод про розподіл продукції. Так виглядає, що уряд згадав, що податки мають не лише фіскальну, а й регулюючу функцію – для заохочення інвесторів вкладати у певні галузі, в даному випадку в газовидобуток «з нуля». Разом із підвищенням закупівельної ціни газу від державного «Укргазвидобування» цей законопроект може стати кроком до посилення енергетичної незалежності та в перспективі зниження ціни на газ вітчизняного видобутку.

Другим кроком економічної лібералізації став ухвалений 17 липня парламентом закон про зміни до Податкового кодексу щодо зменшення тиску на платників податків, який передбачає багато позитиву для підприємців – встановлення чітких вимог до наказу про проведення податкових перевірок, який дозволить зрозуміти, законна перевірка чи ні, лібералізація штрафних санкцій та пряма заборона використовувати акти податкових перевірок для переслідування бізнесменів та нарахування санкцій – всі ці речі відтепер можна проводити лише на основі податкового повідомлення-рішення, яке видаватиметься після згоди керівника податкового підрозділу з викладеними в акті перевірки результатами. До речі, сам прем’єр Яценюк, нарешті, заговорив про намір уряду скоротити кількість працівників Державної фіскальної служби в 2 рази – напевно, лише візит до Обами-Байдена «розкрив очі» українському прем’єру на те, що чисельність української ДФС співрозмірна з американською InternalRevenueServiceпри зовсім неспіврозмірних обсягах економіки і населення.

У банківській сфері ситуація минулого тижня не була такою райдужною. Першою «проблемною» новиною стала оприлюднена на початку тижня інформація найбільшого українського банку – ПриватБанку про те, що банк не зміг реструктуризувати єврооблігації на загальну суму 150 мільйонів доларів, але вживає заходів до продовження переговорів. Термін виплат за цими євробондами спливає тільки у 2016 році, але, хоча банк досяг з кредиторами умов про реструктуризацію облігацій на 200 мільйонів доларів з погашенням восени 2015 року, ця реструктуризація не буде виконана – адже її умовою є «пакетне» рішення по двох випусках євробондів. Таким чином, ПриватБанк має час до осені на узгодження всіх умов зі всіма кредиторами, інакше його дефолт стане реальністю. Ще одним ударом по банківській системі України стало повідомлення про рішення Верховного Суду України звернутися до Конституційного суду з проханням про визнання неконституційним Закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Суддів обурює те, що Фонд гарантування вкладів фізосіб виконує нагляд за неплатоспроможними банками, не будучи органом влади, а також те, що закон, на їхню думку, дискримінує вкладників банків за терміном завершення їхніх депозитів. При цьому жодних пропозицій звернення не висуває. В умовах, коли з ринку вже виведено понад 50 банків, а тимчасові адміністрації (zarzadkomisaryczny) вводяться у все нові й нові банки, скасування закону залишить вклади взагалі без гарантій, а банки – без вкладників. Бо на сьогодні, враховуючи явну неспіврозмірність активів проблемних банків їх боргам, виплати державних гарантій є єдиним джерелом відшкодування збитків вкладників, бо інші власники рахунків у проблемних банках отримати свої кошти шансів практично не мають. Сподіваємось, що Конституційний суд із розумінням поставиться до проблеми та врахує нинішні сумні реалії ринку. З позитивного ж у банківській системі є факт купівлі одного проблемного банку – Астра-Банку Миколи Лагуна – дочірньою компанією одного з американських інвестиційних фондів. Разом з інформацією про придбання екс-компанією міністра фінансів Наталі Яресько – інвестиційним фондом HorizonCapital найбільшого українського Інтернет-магазину «Розетка» ця новина є добрим сигналом про те, що приватні інвестиції в Україну все-таки заходять.

На завершення нинішнього огляду – короткий огляд результатів роботи української економіки в умовах відсутності реформ, оприлюднені минулого тижня. За перше півріччя 2015 року, за даними Держстату, оборот роздрібної торгівлі в Україні знизився на 24,6% порівняно з аналогічним періодом 2014 року – до 468,767 млрд. грн. Як повідомив на прес-конференції голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв, в українській економіці все погано з «рушієм прогресу» - конкуренцією: ринків, де є економічна здорова конкуренція, в Україні лише 47%. 53% ринків монополізовано, причому найбільш монополізованими ринками є паливно-енергетичний комплекс, транспорт і зв’язок. За останні 10 років відсотковий показник конкурентних ринків в Україні зменшився на 12 відсоткових пунктів. Трохи сповільнилося падіння промислового виробництва – до 18,1% у червні з 20,7% у травні.

Натомість головною проблемою держави стає бідність населення – згідно з національною доповіддю «Цілі розвитку тисячоліття України: 2000-2015 роки», рівень бідності в Україні у 2015 році може зрости до 33% порівняно з 22,1% у 2013 році.В державі збільшується кількість незайнятого населення - рівень безробіття з кінця 2013 року до першого кварталу 2015 виріс з 7,7% до 9,6%. Збільшується заборгованість із зарплат, яка у червні перевищила 1,8 млрд грн.Зубожінню населення посприяли девальвація, інфляція, і, як наслідок, скорочення реальних доходів та зростання витрат. Особливо ускладнили ситуацію в державі воєнні дії на сході – війна посприяла зростанню рівня крайньої бідності та обумовила появу такого явища, як«раптова бідність». Внаслідок виникнення неважкої хвороби, до категорії «бідні» може потрапити від 16,1% до 35,6% населення. Найбіднішими стали пенсіонери –якщо вважати бідність за критеріями ООН (5 доларів на добу), то за межею бідності перебуває 99% пенсіонерів. Практично знищено середній клас, оскільки необхідний для цього місячний дохід у 40 тисяч грн на родину доступний одиницям. Що ж, побачимо, наскільки цю проблему і коли вирішить економічна лібералізація…

Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1