Україна в цифрах: 22-26 червня

Кроки до дефолту, проблеми банків та наступ на банківську таємницю – тиждень 22-26 червня для економіки України.

Україна в цифрах: 22-26 червня

Тема реструктуризації приватного боргу України та кроки Міністерства фінансів до наближення  дефолту залишалася домінуючою і на минулому тижні. Компромісу між кредиторами та урядом так і не було знайдено, і в п’ятницю український міністр фінансів Наталя Яресько вирішила відверто поговорити з народом. У спеціальному зверненні до громадян України пані міністр патетично заявила, що «Український уряд є відданим впровадженню політики, що забезпечить відновлення стабільності державних фінансів та поверне Україну на шлях зростання та створення робочих місць, … прагне забезпечити процвітаюче та безпечне майбутнє для українського народу» та вважає, що «тягар нинішньої економічної та фінансової ситуації в Україні не має лежати виключно на народові України, який вже заплатив дуже високу ціну за своє європейське майбутнє».

На її думку, цей тягар з Україною вже розділив Міжнародний валютний фонд, що надає Україні 17,5 млрд. доларів фінансування у рамках програми EFF, а також офіційними кредиторами, що надають державі 7,2 млрд. доларів нового фінансування. Натомість приватні кредитори – власники суверенних облігацій, на її думку, «й досі відмовляються внести свій внесок у відновлення України», бо ж три місяці не хочуть вести предметні переговори. Далі міністр вже традиційно нагадала про рішучу готовність уряду до оголошення дефолту, тобто використання наданого законодавством права зупинити виплату зовнішнім кредиторам, аби «захистити народ України».

У свою чергу, спеціальний комітет кредиторів у заяві-відповіді порадив міністру фінансів не голосити, а «приєднатися до важливої зустрічі у Вашингтоні наступного тижня» (30 червня) для проведення конструктивних переговорів з реструктуризації боргу. Комітет кредиторів нагадав, що ще з 9 травня Мінфіну була надана пропозиція з реструктуризації, яка відповідає критеріям МВФ. Зокрема, приватні кредитори пропонують майже 16 млрд. доларів економії платежів для України за рахунок повної відмови від виплати основного боргу до 2019 року. Трохи раніше минулого тижня у своєму листі комітет приватних кредиторів застеріг, що прагнення України списати частину боргу (як відомо, Україна прагне списати 40%) відкладе вихід України на ринок капіталів, підвищить вартість запозичень і залежність країни від офіційного фінансування, тобто з боку інституційних кредиторів. На їхню думку, в цьому контексті списання боргу не додасть економічної стабілізації Україні і можливостей до економічного зростання.

На підтвердження прогнозів приватних кредиторів України виступило міжнародне рейтингове агентство Moody’s. Як наголосила в інтерв’ю Bloomberg старший віце-президент Moody's Investors Service Крістін Ліндоу, Україна може заощадити 15,3 млрд доларів на виплатах за держоблігаціями без списання частини основного боргу. За її словами, існує безліч різних способів заощадити 15 млрд доларів і без списання: «зниження боргового навантаження можна добитися по-іншому, зокрема, за рахунок значного скорочення купона та тривалої відстрочки». Саме таку пропозицію подали 9 травня приватні кредитори. На думку пані Ліндоу, провал переговорів та можливе введення мораторію на виплати за зовнішнім боргом будуть мати довгострокові негативні наслідки для України як для емітента, і при відмові від виплат за бондами Україна не відразу зможе повернутися на міжнародний ринок капіталу. Водночас Moody's застерегло, що вважатиме, що Україна перебуває у стані дефолту навіть у разі часткового списання, оскільки уряд не зможе розплатитися за зобов'язаннями без реструктуризації, що, на думку агентства, є еквівалентом дефолту.

Інший фінансовий експерт - американська інвестиційна компанія Goldman Sachs в середині тижня висловила думку, що Україна оголосить дефолт вже 24 липня, коли за графіком має настати чергова купонна виплата. На думку одного з аналітиків компанії Ендрю Матені, урядові навряд чи вдасться домовитися з кредиторами щодо плану реструктуризації, оскільки кредитори не приймуть план зі списанням. Міністерство фінансів таку версію розвитку подій підтвердило, натомість заспокоїло громадян тим, що дефолт не вплине на курс української валюти завдяки збереженню адміністративних обмежень на купівлю іноземної валюти, що встановлені Національним банком. Тут з міністерством можна посперечатися – сучасна українська історія знала випадки, коли завдяки адмінобмеженням офіційний курс залишався непорушним, але валюти у банках не було, а на чорному ринку попит на валюту і курс просто «зашкалювали». Залишається лише спостерігати за перебігом переговорів та пам’ятати, що у України є шанс на реструктуризацію або до 24 липня, або ж до вересня, коли підійде дата погашення євробондів на 500 млн. доларів.

Втім, боргові проблеми в Україні є не тільки у держави, а й в українських банків. 23 червня агентство Moody's Investors Service присвоїло оцінку ризику контрагента (CR Assessments) «Caa3 (cr)» двом найбільшим українським банкам - приватному «ПриватБанку» та державному «Ощадбанку». Хоча Moody's уточнило, що оцінка ризику контрагента відображає лише припущення агентства про те, як будуть розцінюватися зобов'язання контрагента у разі краху банку, пізніше з’ясувалося, що реальні проблеми також існують. Так, вже 26 червня стало відомо, що Приватбанк скерував держателям єврооблігацій, що мають бути погашені восени 2015 року і в 2016 році, меморандум про отримання згоди на зміну умов єврооблігацій. Зокрема, пропонується продовжити строк погашення єврооблігацій на суму 200 млн доларів з погашенням восени 2015 року до 2018 року, а погашення єврооблігацій на суму 150 млн доларів з погашенням у 2016 році запропоновано продовжити до 2021 року. У разі згоди за облігаціями буде підвищено відсоткову ставку, а їх власникам буде додатково виплачена комісія в розмірі 20 доларів за кожні 1000 доларів єврооблігацій, умови виплат за якими будуть змінені.

Прес-служба відзначає, що процедура продовження строків погашення за євробондами була ініційована Приватбанком з урахуванням економічної ситуації в Україні, а також вимог Національного банку України щодо необхідності вжиття заходів для підвищення капіталізації банку, а також зниження тиску на валютний ринок. На думку Приватбанку, реструктуризація дозволить йому збільшити капіталізацію і повною мірою обслуговувати свої зобов`язання перед вкладниками-фізичними особами, що є основним пріоритетом банку.  Тим часом, за даними фінансової звітності Приватбанку, лише у травні обсяг валютних коштів юридичних осіб зменшився на 100,9 мільйона доларів, а обсяг валютних депозитів населення за перші 5 місяців 2015 року скоротився на 567 млн. доларів, або на 15,8%. Ситуація балансується лише притоком гривневих коштів юридичних і фізичних осіб, які за 5 місяців зросли відповідно на 847,6 млн. грн. та 2,83 млрд.гривень. Є проблеми і з державними банками – згідно з доповіддю Міністерства економіки у рамках програми співпраці з МВФ, за попередніми оцінками, державний «Ощадбанк» необхідно докапіталізувати приблизно на 20 млрд. грн., а «Укрексімбанк» - на майже 26 млрд. грн. Остаточну потребу в коштах буде визначено за підсумками стрес-тестів, результати яких будуть опубліковані 1 серпня.

Незважаючи на таку складну ситуацію з банківською системою, Мінфін минулого тижня відважився на крок зі звуження банківської таємниці. Зокрема, міністерство внесло на розгляд парламенту законопроект про контроль за доходами «заможних осіб», якими запропоновано вважати кінцевих бенефіціарів великого платника податків; власників 20% і більше юридичної особи, що є податковим резидентом іншої держави і задекларувала дохід за попередній податковий рік EUR10 млн і більше, а також громадян, чий загальний річний оподатковуваний дохід за попередній податковий рік перевищує 50 млн. гривень. Мінфін пропонує зобов’язати заможних осіб подавати щорічні електронні декларації, а також дозволити фіскальним органам донараховувати їм податки зі строком давності до 10 років та штрафувати їх на 10% нарахувань за несвоєчасне декларування доходів. Але нищівним для сектора є не це, а норма, що дозволяє фіскальним та силовим органам отримувати інформацію про операції за рахунками всіх фізичних осіб (не тільки заможних) без рішення суду – на основі формального запиту. При відсутності механізмів контролю за обігом такої інформації проект полегшує розкриття банківської таємниці та відкриває шлях до зловживань такою інформацією, чим суттєво стимулює відтік коштів з банківського сектора. Натомість після того, як проект розкритикували експерти та банківські асоціації, Мінфін вирішив скерувати його на доопрацювання. Це перемога, як і продовження мораторію на перевірки бізнесу до початку 2017 року. Але прогнози економічного розвитку України залишаються песимістичними: на думку Національного банку України, валовий внутрішній продукт України за підсумками 2015 року впаде на 9,5%, а інфляція складе 48%. Далі буде?

За матеріалами тижневика Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1