Україна в цифрах: 15-19 червня

Пошук компромісів, фіскальний тиск та суперечлива статистика – тиждень 15-19 червня для економіки України.

Україна в цифрах: 15-19 червня

Головною подією, що привертає увагу в економіці за минулий тиждень, як і за кілька попередніх, залишається епопея з реструктуризації зовнішніх боргів. І кредитори, і український Мінфін продовжили «обмін люб’язностями». Так, 17 червня комітет приватних кредиторів опублікував відкритого листа в газеті Financial Times, у якому назвав списання частини боргу, на якому, як і раніше, наполягає Мінфін, «невдалим рішенням», яке «дасть несприятливий сигнал світовим ринкам». На думку кредиторів, Україні та її підприємствам ще буде потрібен доступ до фінансових ресурсів, а їхня пропозиція відстрочити виплати і платити дохід тільки після певного розвитку економіки є максимально компромісним «поділом тягаря» боргів з кредиторами.

В Мінфіні листа прочитали та 19 червня оприлюднили інформацію про те, що комітету кредиторів була надана оновлена пропозиція про реструктуризацію боргу, яка враховує погіршення прогнозу падіння українського ВВП у 2015 році до 9% з 5,5% та містить зменшення основної суми боргу, подовження періоду погашення боргу, зміну відсоткової ставки, а також запровадження «інструменту відновлення вартості» для власників облігацій на випадок, якщо ситуація в Україні буде покращуватися швидше, ніж зазначено у прогнозах програми МВФ. Це означає, що фактичний обсяг можливого списання основної суми боргу буде меншим, ніж названі раніше 40%, якщо економіка України покращиться. Нова пропозиція також вкотре наголошує, що для сплати державного боргу не можуть бути використані золотовалютні резерви Національного банку, оскільки в такому разі буде поставлена під загрозу стабільність і так слабкої національної валюти – гривні.

Міністерство фінансів також нагадало, що якщо компроміс не буде знайдено, український уряд готовий застосувати мораторій на виплату зовнішніх боргів, закон про який набув чинності якраз минулого тижня. В цій ситуації хочеться побажати обом сторонам якнайшвидше знайти компроміс хоча б заради того, щоб Україна не пішла шляхом Греції. Нагадаю, Греція на початку минулого тижня вийшла з переговорів про реструктуризацію зовнішнього боргу з міжнародними фінансовими організаціями та опинилася на межі дефолту. Наслідки цього першою відчула її банківська система – за даними видання capital.gr, лише за перші 3 дні минулого тижня вкладники грецьких банків вивели з сектора більш як 1,5 мільярда євро. Враховуючи, що український банківський сектор є одним з найслабших в Європі, раптового «переддефолтного» набігу вкладників система може і не пережити.

Щоправда, Україні дефолт наразі не загрожує – минулого тижня МВФ вкотре підтвердив готовність фінансувати державу, навіть якщо домовленостей про реструктуризацію не буде, єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоханнес Хан радісно запевнив, що перший транш макрофінансової допомоги Україні в розмірі 600 млн. євро Україна може отримати вже за кілька тижнів, а український Мінфін запевнив, що виплачуватиме всі поточні платежі за купонами облігацій, незважаючи на отримання з початку цього року 6 мільярдів доларів зовнішніх кредитів. Щоправда, в Україні незначно подорожчала іноземна валюта, але причини цього є в іншій площині – розпочалися виплати вкладникам великих проблемних банків (банки «Надра» і «Дельта»). Причому валютні вкладники цих банків навіть отримали додатковий прибуток в середньому в 25% - за особливостями законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб, виплата компенсацій валютним вкладникам відбувається у гривні за курсом на момент впровадження тимчасової адміністрації (zarzadu komisarycznego), який якраз десь на чверть вищий за курс нинішній. Ці кошти формують додатковий попит на валюту, бо вкладники не вірять вже ні гривні, ні банкам.

Тим часом український уряд, крім реструктуризації зовнішнього боргу, минулого тижня був дуже стурбований розвитком економіки. Але турбота ця була приблизно в стилі уряду «папєрєдніков» незабутнього Миколи Азарова – де б ще мобілізувати гроші до бездонної державної скарбниці. Знайшли – 17 червня постановою Кабміну було збільшено на 30% - до майже 50 грн. (за 0,5 л) мінімальну ціну на горілку, яка діятиме до кінця літа. З 1 вересня, згідно з документом, пляшка горілки подорожчає ще на 10% - до майже 55 грн. Аналогічне підвищення чекає і інші алкогольні напої.

На черзі зростання ренти та зборів за радіочастотний ресурс – згідно із законопроектом, який розробив Мінфін, всі акцизи, екологічний податок та рента, а також збір за радіочастотний ресурс зростуть на 26,7%. При цьому подорожчання радіочастот де-факто стане значно більшим – оскільки мобільні оператори впровадили довгоочікувану технологію швидкісного інтернету 3G та придбали на конкурсі додаткові радіочастоти, після підвищення збору вони платитимуть у бюджет удвічі більше, ніж у 2014 році – якщо минулого року всі оператори заплатили у бюджет 1 млрд. 245,6 млн. гривень за частоти, то в цьому році з урахуванням всіх підвищень вони сплатять 2 млрд. 327,7 млн. грн! Провідні оператори зв’язку вже написали листа міністру фінансів Наталі Яресько з проханням зберегти ставки збору на існуючому рівні у 20400 грн. за 1 мГц в одному регіоні, аби мати кошти на розвиток технологій. Та натомість зв’язківців чекає інший податок – у законопроекті «Про електронні комунікації» від Нацкомісії з регулювання зв’язку запропоновано впровадити новий збір з операторів на утримання регуляторного органу – 1% від доходу галузі, що може скласти ще близько 500 млн. грн. щорічно!

Хто і як буде інвестувати і розвивати економіку України в таких умовах, сказати важко. Напевно, буде так, як з імпортним збором у 5-10%, що був впроваджений у лютому для стабілізації платіжного балансу та який на минулому тижні погодила Світова організація торгівлі до кінця 2015 року – за даними Державної фіскальної служби, після впровадження додаткового імпортного збору Україна зіткнулася із значним ростом контрабанди через західний кордон. «Розмитнювати товари підприємцям стало невигідно», - із сумом констатував заступник голови ДФС Костянтин Лікарчук. За його словами, імпортний збір також спровокував згортання в Україні виробництва: «У нас багато звернень від відомих компаній про те, що вони згортають свою діяльність». А як тут не згортати, коли фіскальна служба орієнтується тільки на збір коштів, а не на розвиток економіки та створення робочих місць? Показовою в цьому плані є ситуація з призначенням керівника управління ДФС у Львівській області, де минулого тижня голова служби Роман Насіров відхилив призначення двох переможців прозорого кадрового конкурсу – представників бізнесу, мотивувавши це тим, що країні зараз потрібні «спеціалісти з мобілізації коштів». У відповідь місцеві громадські активісти заблокували роботу львівського управління ДФС, але Роман Насіров навіть не звернув на це увагу. Іншим прикладом призначень «мобілізаторів старого гарту» стала Волинська область, де місцевий депутат Верховної Ради Ігор Гузь оголосив про протести проти призначення керівником Волинської митниці особи, що працювала у Державній митній службі часів Януковича та була задіяна у різноманітних корупційних скандалах – в одній з очолюваних нею митниць процес збору хабарів та їх суми навіть були зняті на відео та показані по місцевому телебаченню! Про який розвиток економіки та чесного бізнесу може йтися в таких умовах?

Результати такої політики вже наочні. Обіг роздрібної торгівлі в Україні, за даними Держстату, за січень-травень 2015 року знизився на 24,7% порівняно з таким же періодом 2014 року. За цей же час знизились і обсяги будівництва – на 31,2%. Натомість, всупереч тенденції є і позитиви – спад промислового виробництва у травні сповільнився до 20,7% з 21,7% у квітні, а в поточному році Україна встановила рекорд з експорту зерна, продавши 33,494 млн. тонн проти попереднього рекорду в 32,3 млн. тонн. Хоча ще невідомо, як цей рекорд вплине на ціни внутрішнього ринку.

За матеріалами тижневика Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1