Україна в цифрах: 8-12 червня

Підтримка МВФ, відстрочений дефолт та банківська «люстрація» –тиждень 8-12 червня для економіки України.

Україна в цифрах: 8-12 червня

Минулий тиждень для українських фінансів неприніс ні добрих, ні поганих новин. Хоча позитивною новиною можна вважати те, що «підвішений» стан з кредитуванням МВФ та реструктуризацією зовнішніх боргів України пролонговано на кілька тижнів – Міжнародний валютний фонд відклав на липень засідання ради директорів фонду, яка мала зібратися 12 червня і розглядати продовження співпраці МВФ з Україною. На думку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, для отримання чергового траншу Україна має затвердити закони, які залишилися до виконання у рамках меморандуму з МВФ та покликані реформувати банківський сектор, енергетичний ринок та НАК «Нафтогаз України». Про реструктуризацію зовнішніх боргів, яка раніше називалася ключовою умовою для продовження співпраці та фактично провалилася, вже мова не йде.

Зміну пріоритетів МВФ підтвердила в офіційній заяві для фінансової спільноти його директор-розпорядник КрістенЛаґард. За її словами, МВФ кредитуватиме Україну навіть при можливому оголошенні дефолту – погашення суверенного боргу, на її думку, має важливе значення для успіху програми співпраці, однак «якщо врегулювання шляхом переговорів з приватними кредиторами не буде досягнуто і країна вирішить, що не може обслуговувати свої зобов’язання, МВФ може кредитувати Україну відповідно до політики кредитування простроченої заборгованості». Позиція МВФ в принципі зрозуміла –світ забезпечить підтримку Україні у мінімально необхідних обсягах для підтримки життєдіяльності хоча б для того, щоб не допустити третьої світової війни чи антитерористичної операції на території Польщі та інших країн Східної Європи. Натомість у варіанті дефолту про розвиток української економіки, притік інвестицій та процвітання говорити буде вже неможливо, оскільки країна не матиме довіри та джерел фінансування. На сьогодні, крім МВФ, у України їх і так практично немає, але є приватні компанії, які ще залишилися живими і потребують поповнення обігових коштів – саме вони втратять доступ до недорогого фінансування та змушені будуть зменшити або згорнути свій бізнес. А це – скорочення робочих місць і подальше перебування країни на «голці» мінімального фінансового «підсосу». І коли в такому разі можна буде говорити про відновлення економіки – сказати важко, бо лише довіру треба відновлювати років з 5 мінімум.

Що ж до переговорів про реструктуризацію, то жодного конструктиву тут за минулий тиждень не сталося. Зате стала відома цифра можливого прощення боргу, яку озвучила в США міністр фінансів України Наталя Яресько – за її словами, Україна хоче списання мінімум 40% загального боргу за євробондами, за винятком боргів державних банків. Як повідомляє WallStreetJournal, пані міністр заявила, що кредитори не готові йти на списання в принципі, і через це їй «доведеться застосувати інші інструменти, щоб знизити навантаження на платіжний баланс» - наприклад, увімкнути передбачений новим законодавством України урядовий мораторій на виплату зовнішніх боргів. Тобто оголосити дефолт. У свою чергу, комітет зовнішніх кредиторів України оприлюднив листа, у якому наголосив, що єдиною перешкодою для конструктивних переговорів про реструктуризацію є категоричність українського Мінфіну та особисто Наталі Яресько. «Ми глибоко стурбовані такою позицією міністра, яка не в інтересах України. Ми готові і бажаємо розпочати переговори у будь-який час», - говориться в заяві.

Позицію кредиторів зрозуміти також можна – дехто з них хоче заробити, скупивши свого часу українські облігації з суттєвим дисконтом, а дехто просто вірив в Україну і хоче просто отримати назад свої кошти.Тим більше, що євробонди держбанків реструктуризуються на значно лояльніших до кредитора умовах – так, 12 червня державний Ощадбанк оголосив про досягнення згоди на реструктуризацію євробондів на 1,3 млрд. доларів через пролонгацію на 7 років, збільшення доходності та без жодного списання частини боргу! Кредитори не розуміють, чому одним підвищують дохід, а іншим не погоджуються навіть на його зниження. Та й «моральна складова» сильно впливає як на кредиторів, так і на довіру до країни та для економіки – адже якщо люди зрозуміють, що борги можна не повертати або повертати частково та прорахують вигоду, для світової фінансової системи це буде мати руйнівні наслідки. В Україні ж, крім прощення зовнішнього боргу, тривають законодавчі ініціативи щодо прощення боргів внутрішніх – крім уже згаданого раніше проекту реструктуризації та списання валютних кредитів, на розгляд парламенту внесено законопроект про надання приватним особам права викупити у колекторів свої борги за ціною не вище, ніж цей борг викупила колекторська компанія. Цей закон у разі прийняття відкриє позичальникам реальну вартість їхніх боргів, які часто пакетами перепродуються банками для «очищення балансу» за 5-30% від номіналу. Крім знищення колекторського бізнесу, який псує спокійне життя проблемним позичальникам, закон може «народити» інший бізнес на позиках –адже дуже вигідно взяти кредит, наприклад, на 50000 грн, зробити його проблемним, маючи гроші, а потім заплатити за погашення лише 10 тисяч. Звичайно, про дешеві і «довгі», та й навіть про «короткі» і дорогібанківські кредити в такому разі доведеться забути всерйоз і надовго.

Тим часом, у банківської системи України і без цих ініціатив та суверенних дефолтів проблем вистачає. Національний банк України повідомив про істотні проблеми з ліквідністю і так слабкої української банківської системи – за січень-квітень частка проблемних кредитів в банківському секторі зросла з 19% до 25,5%. Іншою і більшою проблемою є те, що хоч ліквідність сектора залишається відносно високою, вона залишається сконцентрованою в 6-8 державних та іноземних банках, а решта системи переживає серйозну кризу через нестачу коштів. Цим Нацбанк фактично визнав, що процес «банківської люстрації» в Україні триватиме і далі, а кількість проблемних та неплатіжних банків збільшуватиметься. Аби якось уповільнити цей процес, іншим документом НБУ надав банкам канікули з повернення кредитів від Нацбанку до 10 червня 2020 року. Враховуючи, що раніше Нацбанк дав можливість отримати рефінансування навіть банкам, що мають проблеми з раніше виданими кредитами, можливість для підтримки банків залишається, але, напевно, діятиме не для всіх.Тих ж банкірів, які не знайдуть підтримки і доведуть свої банки до неплатоспроможності, чекає люстрація персональна – відтепер Нацбанк заборонив керівникам неплатоспроможних банків та власникам істотної участі у таких банках обіймати аналогічні посади в банківському секторі протягом 10 років, вважаючи доведення до тимчасової адміністрації порушенням бездоганної ділової репутації банкіра.

Тим часом, в Україні триває боротьба з інвесторами, що залишились. 10 червня Служба безпеки України провела обшук в офісі японської компанії TakedaPharmaceuticalsInternational у справі нібито змови з одним з дочірніх підприємств Міністерства охорони здоров’я про реєстрацію препарату «Актовегін» під виглядом лікарського засобу. У заяві з цього приводу керівництво компанії говорить, що цей препарат вже 35 років зареєстрований як лікарський засіб в Україні, в Австрії та інших країнах світу, і компанія не розуміє, в чому проблема, але вбачає в обшуку спробу заволодіти комерційною таємницею. Цікаво, що СБУ ніяк не прокоментувала ці слідчі дії. Ще один інвестор – транснаціональна компанія Shell, яка відмовилася від видобування сланцевого газу на сході України, може згорнути ще один український проект. За словами керівника НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, який повідомив про цей намір, причиною його є рішення уряду встановити високу ренту з видобутку нафти і газу – 55%. Ще один антирекорд показало автовиробництво – у травні на українських автозаводах було вироблено на 88,2% менше автомобілів, ніж у травні 2014 року – лише 442 штуки. Але життя, незважаючи на все, триває …

За матеріалами тижневика Wschodnik.

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1