Україна в цифрах: 12-15 травня

Дефолт «Укрзалізниці», важка реструктуризація, ріст тіньової економіки та кримінал для банкірів – тиждень 12-15 травня для економіки України.

Україна в цифрах: 12-15 травня

Найгучнішою новиною минулого тижня в економічній сфері стали проблеми з борговими зобов’язаннями. У перший робочий день, 12 травня, про невиплату боргів заявила державна адміністрація залізничного транспорту «Укрзалізниця», яка об’єднує всі залізниці країни. В.о. керівника «Укрзалізниці» Максим Бланк повідомив, що організація поінформувала кредиторів про факт технічного дефолту за своїми певними борговими зобов'язаннями та заявляє про плани реструктуризації внутрішнього та зовнішнього боргу на суму близько 32 млрд гривень. За його словами, після переговорів за внутрішнім боргом «Укрзалізниця» планує говорити про реструктуризацію зовнішнього боргу, у тому числі стосовно 500 млн доларів за єврооблігаціями.

Максим Бланк уточнив, що причиною технічного дефолту є «вкрай складна ситуація в країні, непідконтрольність цілої залізниці центру, значне падіння товарообігу, а також безгосподарність та корупція, з якими «Укрзалізниця» прожила останні роки», а також наголосив, що борги підприємства офіційним кредиторам не підпадають під реструктуризацію, що проводиться відповідно до програми МВФ. Жодних наслідків для «Укрзалізниці» технічний дефолт не мав – поїзди як їздили, так і їздять згідно з розкладом. А ось міжнародний рейтинг підприємства впав – міжнародне агентство Fitch знизило «Укрзалізниці» довгостроковий рейтинг у національній валюті з ССС до RD, тобто до рівня «вибірковий дефолт», а в іноземній валюті – з СС до С.

Технічний дефолт «Укрзалізниці» може мати потенційно негативний вплив на переговори України щодо реструктуризації зовнішнього державного боргу, яка є основною умовою продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Хоча переговори з цього приводу і так ідуть важко – на думку Financial Times, інвестори сумніваються, що Україна зможе домовитися про реструктуризацію 23 мільярдів боргу у червні і побоюються, що в країні може наступити дефолт. Газета посилається на експертів JP Morgan, які сумніваються, що домовленості про реструктуризацію можуть бути успішними протягом наступних кількох тижнів, і прогнозують укладення угоди між сторонами аж на третій квартал.  Тим часом, як поінформувало Reuters, 12 травня комітет кредиторів України оприлюднив заяву про те, що Україні були скеровані компромісні пропозиції з «розсудливої» реструктуризації, які дозволять міністерству фінансів досягти цілей економії, передбачених програмою МВФ, але обійтися без списання основного боргу.

Саме списання частини боргу є «наріжним каменем» переговорів – українське Міністерство фінансів наполягає, що частина боргу має бути списана, натомість міжнародні кредитори підтримують будь-які умови реструктуризації, за винятком списання. І конструктиву тут не видно – наразі Україна в заяві Мінфіну звинуватила комітет кредиторів у непрозорості, оскільки комітет відмовляється розкрити свій склад, та «наданні переваги неконструктивним засобам спілкування через мас-медіа». Водночас директор департаменту комунікацій МВФ Джері Райс під час брифінгу 14 травня наголосив, що Україна має досягти домовленостей з кредиторами про реструктуризацію державного боргу до того, як Рада директорів МВФ збереться на засідання за результатами роботи оціночної місії Фонду, заплановане на червень цього року.

Тим часом, Міністерство економіки і торгівлі у своєму дослідженні визнало, що рівень тіньової економіки в Україні в 2014 році виріс на 7 процентних пунктів в порівнянні з 2013 роком – до 42% від ВВП і став рекордним з 2007 року. На думку міністерства, такий безпрецедентний рівень тінізації був викликаний військовим конфліктом у державі, фінансовою дестабілізацією (значним дефіцитом платіжного балансу, ціновими та курсовими шоками, зростанням збитковості виробництва), збільшенням панічних настроїв економічних агентів та посиленням адміністративного тиску. Що держава робитиме з цим – наразі не зрозуміло. Наразі минулого тижня Україна має лишень ще одну гучну відставку: про свій відхід з Кабміну через незгоду з політикою прем’єр-міністра Арсенія Яценюка заявив юрист, випускник Гарвардського університету та екс-львів’янин Саша Боровик, який вирішив повернутися в Україну з високооплачуваної роботи на Заході та три місяці безкоштовно виконував обов’язки першого заступника міністра економрозвитку та торгівлі, аби допомогти Україні стати сучасною. Громадськість сприйняла цю заяву майже як трагедію – оскільки Боровик послідовно виступав за повну лібералізацію економіки через вільний ринок землі, скасування всіх субсидій та радикальне зниження частки держави в економіці. Тим часом, сам прем’єр Яценюк не бачить з цієї відставки проблеми – на його думку, Боровик просто «не спрацювався» з міністром економіки Айварасом Абромавічусом.

У фінансово-банківській сфері хоч і спостерігалася стабільність курсу національної валюти, без гучних подій не обійшлося. 15 травня прес-центр Служби безпеки України повідомив, що СБУ спільно з Генеральною прокуратурою викрила факти розкрадання менеджментом чотирьох українських банків близько 6 мільярдів гривень коштів рефінансування Національного банку, причому 4,3 мільярда з цих грошей розтратили керівники одного з банків. Для злочину було задіяно кілька шахрайських схем: гроші рефінансування НБУ виводилися через кредитування підконтрольних та фактично збанкрутілих комерційних структур, а також купівлю «сміттєвих» цінних паперів. Крім того, горе-банкіри незаконно виводили з активів банків заставлену нерухомість. Днем раніше генпрокуратура відкрила кримінальне провадження проти посадових осіб «Дельта Банку» - одного з найбільших банків з тимчасовою адміністрацією (zarzad komisaryczny), який до визнання неплатоспроможним отримав більш як 11 мільярдів гривень рефінансування.

Загалом Національний банк посилив підготовку до якнайширшого використання нещодавно ухваленого закону про відповідальність власників банків за доведення фінустанов до банкрутства і зобов’язав банки до 29 травня надати відомості про пов’язаних осіб станом на 1 травня за визначеними новим законодавством критеріями і в подальшому оновлювати їх до 10 числа щомісячно. Ще одною новацією НБУ стало встановлення жорсткіших нормативів ліквідності та кредитного ризику для системно важливих банків, а також зобов’язання їх протягом двох тижнів інформувати Нацбанк про важливі рішення зборів акціонерів, а про конфлікт інтересів щодо керівників таких банків – протягом трьох днів з дати його виникнення. З позитивних для банківської системи новин варто відзначити прийняття Верховною Радою закону, що забороняє дострокове повернення вкладнику банківських депозитів, розміщених на визначений термін. Досі українські вкладники банків мали право отримувати свої гроші на першу вимогу навіть за строковим вкладом, хоч і зі втратою відсотків. Норма діятиме для вкладів, що будуть розміщені після набуття чинності новим законом. 

За матеріалами тижневика Wschodnik.

Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1